-Альбер,лови її-Прокричав Нельсон з будинку, і я щосили побігла на трасі .Може це Нік їде в машині.
Здикись появився Нельсон і я вдарилася в його широку грудь.Він міцно обійняв мене за талію , не дав васти на землю.
-Попалася,мала!-Сказав Нельсон.Я зразу стала вириватися,брикитися,бити руками.
Але,що я можу проти здорового мужлана.
-Я вже думав впустимо-рядом появився Альберт , спробував віддихатися.
-Ти дивися яка красуня!-Вимовив Нельсон і Альберт став пялитися на мене.
-Відпустіть мене! Негайно!-почала вимагати я.
-І навіщо нам це робити?-насмішливо сказав Альберт і почав тягнути свої противні руки до мого волосся.Відчуття були не з приємних.Я одразу повернула голову.
-Маршар вб'є вас.Я його дівчина. Краще вам відпустити й піти мене по доброму.-Можливо я їх хоч налякаю.
-Ого, яка вдача.Це його жінка.-я надіялася ,що Нік це все чує, бо я не вибила його дзвінок.
Зненацька пролунав вистріл.Я не зрозуміла звідки і де стріляли.Хватка Нельсона почала слабшати і він впав на асвальт.А Альберт приставив щось холодне і металічне до моєї голови , і зловив мене за талію .Це був пістолет.
-Малишка правду сказала , що я вас вб'ю.Відпусти її і я вб'ю тебе швидко як твого товариша.-Сказав Маршал,я почала дуже боятися.Мій погляд був направлений на мертве тіло Нельсона.-Берта не дивися на нього дивися на мене.
Я глянула на Ніка і побачила ,що він направив пістолет на мене.Мені стало ще страшніше.
Поглядом Маршал показав ,що він не хоче мене вбити , а Альберта.
За Ніком стояли ще якісь люди , це напевно була його банда.
-Маршар ти не в тому положенні щоб мені погрожувати.В мене твоя жінка.Один лишній рух і твоєї дівчини вже немає.
Він почав рухати рукою яка тримала мене за талію.
-Не!Чіпай!Моє-голосно і повільно прокричав Нік на всю вулицю, очі якого потемніли від злості.Його погляд був скажений, він напевно вбив Альберта не зумуючись.
-Дерися зі мною як мужик.Якщо виживеш то я тоді тебе відпущу.-Нік почав підходити до нас, а Альберт сильніше прижав пістолет до моєї голови.Я була перелякана до чортиків,якби не Альберт який тримав мене на прицілі в мене почалася б істерика.Я вже ледь стримувала сльози.
-Я не буду битися з тобою.Губа не дура ,гарна вона!-і продовжив тягнути свої руки до моїх грудей.Це перейшло всі межі.Злість пересилання страх і я зі всієї сили зайхала цьому козлу по нозі.
Він тут вже скривився і зігнувся.Забривши пістолет від моєї голови.
Нік був дуже швидким він потягнув мене на себе і мене заховали за свої спини хлопці з банди Маршала.Але я все одно могла бачити, що робиться .
Маршал втратив контроль над собою і почав бити хлопця зі всьої сили.
-Тепер ти можеш починити прости щоб я тебе вбив!-Сказав Нік.Коли вже перестав його бити.
-Просто в...
-Я не чую , скажи голосніше.-Нік почав насміхатися над хлопцем.
-Просто вбий мене-Сказав Альберт з останніх сил.
-Джо, забери Берту!
І в повітрі прозвучав ще один вистріл.
#2153 в Детектив/Трилер
#9944 в Любовні романи
#3850 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 20.07.2021