10

-Альбер,лови її-Прокричав Нельсон з будинку, і я щосили побігла на трасі .Може це Нік їде в машині.

Здикись появився Нельсон і я вдарилася в його широку грудь.Він міцно обійняв мене за талію , не дав васти на землю.

-Попалася,мала!-Сказав Нельсон.Я зразу стала вириватися,брикитися,бити руками.

Але,що я можу проти здорового мужлана.

-Я вже думав впустимо-рядом появився Альберт , спробував віддихатися.

-Ти дивися яка красуня!-Вимовив Нельсон і Альберт став пялитися на мене.

-Відпустіть мене! Негайно!-почала вимагати я.

-І навіщо нам це робити?-насмішливо сказав Альберт і почав тягнути свої противні руки до мого волосся.Відчуття були не з приємних.Я одразу повернула голову.

-Маршар вб'є вас.Я його дівчина. Краще вам відпустити й піти мене по доброму.-Можливо я їх хоч налякаю.

-Ого, яка вдача.Це його жінка.-я надіялася ,що Нік це все чує, бо я не вибила його дзвінок.

Зненацька пролунав вистріл.Я не зрозуміла звідки і де стріляли.Хватка Нельсона почала слабшати і він впав на асвальт.А Альберт приставив щось холодне і металічне до моєї голови , і зловив мене за талію .Це був пістолет.

-Малишка правду сказала , що я вас вб'ю.Відпусти її і я вб'ю тебе швидко як твого товариша.-Сказав Маршал,я почала дуже боятися.Мій погляд був направлений на мертве тіло Нельсона.-Берта не дивися на нього дивися на мене.

Я глянула на Ніка і побачила ,що він направив пістолет на мене.Мені стало ще страшніше.

Поглядом Маршал показав ,що він не хоче мене вбити , а Альберта.

За Ніком стояли ще якісь люди , це напевно була його банда.

-Маршар ти не в тому положенні щоб мені погрожувати.В мене твоя жінка.Один лишній рух і твоєї дівчини вже немає.

Він почав рухати рукою яка тримала мене за талію.

-Не!Чіпай!Моє-голосно і повільно прокричав Нік на всю вулицю, очі якого потемніли від злості.Його погляд був скажений, він напевно вбив Альберта не зумуючись.

-Дерися зі мною як мужик.Якщо виживеш то я тоді тебе відпущу.-Нік почав підходити до нас, а Альберт сильніше прижав пістолет до моєї голови.Я була перелякана до чортиків,якби не Альберт який тримав мене на прицілі в мене почалася б істерика.Я вже ледь стримувала сльози.

-Я не буду битися з тобою.Губа не дура ,гарна вона!-і продовжив тягнути свої руки до моїх грудей.Це перейшло всі межі.Злість пересилання страх і я зі всієї сили зайхала цьому козлу по нозі.

Він тут вже скривився і зігнувся.Забривши пістолет від моєї голови. 

Нік був дуже швидким він потягнув мене на себе і мене заховали за свої спини хлопці з банди Маршала.Але я все одно могла бачити, що робиться .

Маршал втратив контроль над собою і почав бити хлопця зі всьої сили.

-Тепер ти можеш починити прости щоб я тебе вбив!-Сказав Нік.Коли вже перестав його бити.

-Просто в...

-Я не чую , скажи голосніше.-Нік почав насміхатися над хлопцем.

-Просто вбий мене-Сказав Альберт з останніх сил.

-Джо, забери Берту!

І в повітрі прозвучав ще один вистріл.