7

Моя голова голова лежала на Ніковому плечі.Я насолоджувалася стуком його серця.Це було так прекрасно.

Десь в полумках я порівнювала колишнього з Маршалом.Нік він такий мужній,хоробрий,з ним я почуваюся так добре ,але характеру я його ще не знаю.На мою думку Нік трохи вибагливий.

Так чому я почала про нього думати.Я що в закохалася в Маршала.

Та ні.

За декілька днів не можливо закохатися, тим більше в моєму серці ще не загоїлася стара рана.Яка весь час кровоточить.

Біля Ніка моє серце ніби почало з нову жити.

Я навіть забулася , що коло мене лежить людина , яку всі бояться, але я перестала його боятися.

Не знаю чому , але в одну мить мені здалося , що за нами хтось спостерігає.

Глянувши в те місце де щось шуршало , я нічого не побачила.

Несподівано до мене повернулися мої вчорашні спогода.

Я все згадала і мій страх раптом почав знову появлятися.

-Малишка ти думаєш, що я займаюся наркотиками і проституцією?-запитав він мене

-Хіба це не так-Відповіла на його запитання.

-Ти помиляєшся , мала!Для мене це дуже низько .Я б не став таким займатися, хотя чого приховувати всі групи які займаються тим зараз піді мною.Я получаю за це гроші, вони під моїм контролем , але з цим я не зв'язаний.

-А що тоді ти робиш?-поцікавилася я .

-Я просто головний в цьому місті,я все знаю.Хто чим займається .Всі злодії , наркобарони,сунтнери і тому подібні-підчиняються мені.Ніхто мені не перечить.Або їх жалюгідне життя зупиниться в тут мить коли вони почнуть перечити мені.

-Відвези мене ,будь ласка, до дому.-поросила я його.

-Ні, Малишка це тепер твій дім, бо ти моя!-Наголосив Нік.

-Як це твоя?Я твоя дівчина?-залякано запитала я.

-Можеш рахувати , що це так.Зіасно в мене є декілька правил і зараз ми  з тобою їх обговоримо.

-Ні,ні і ще раз ні.

Здавалося Маршала не хвилювала моя відповідь.

-Ти не в тому положенні щоб протестувати мені.В любому випадку якщо ми хочемо поговорити , нам потрібно повечеряти.Їжу я вже замовив.

Після того як він це сказав пролунав дзвінок.

-О це напевно доставили їжу-сказав Нік.-вставай пішли разом.-наказав він.

Я встала з ліжка і побачила свій телефон.Я взяла його з собою.Подивившись на екран я побачила багато пропущених дзвінків.Потім подивлюся хто дзвонив.

-Малишка проходь на кухню і чекай там на мене.Вона на першому поверсі з ліва.

Кухня була в світлих тонах.Там була біла барна стойка.Багато новітніх приладів і дуже гарні світильники.

На кухні було придбано.Все блищало.

Нік ввійшов в кімнату тихо й незамітно.

Він поставив пакети з їжею на стіл.Запах їжі почав поширюватися.Тому я згородніла ще більше.

Я почала помагати Нікові розкладати їжу.Також я за Маршалом уважно спостерігала.Щоб знати де що знаходиться.

Після того як ми все розклали Нік взяв все що ми зробили і пішов кудись.Я також попрямувала за ним.

Ми зайшли у вітальню.В ній також було багато розкішні.Але моя йовага була зайнята тільки Маршалом.Він узяв їжу і почав її розкладати на стіл.

В його очах я почала, що він хотів щоб я сіла напроти нього.Я так і зробила.

Поклала я собі в тарілку тільки легенький салат через те що мій шлунок був дуже слабкий.А Маршал поклав собі стейк з запеченою картоплею.

                                  ****

Отже-погочорив Нік,  приманивши мій погляд на себе-з приводу правил.Перше і саме головне правила : я жахливий ревнивець! Ніхто і ніколи не повинен торкатися тебе, крім мене.Я забороняю тобі розмовляти з іншими чоловіками, окрім тих випадків коли я з тобою або хтось з моєї банди.З ними я тебе потім познайомлю.

-Що?-від здивування я навіть чочуть привідкрила рот і вже хотіла висказатися, але Нік мене перебив.

-Якщо я взнаю, що ти зраджуєш мене з кимось.Я для початку найду його і почну катувати -все це було настільки жахливим, тому я тільки мовчала і продовжувала слухати його -Якщо я скажу тобі щось виконувати ти то маєш виконувати-Серьозним тоном продовжив він-І три. Не смій прерікатися,спорити і кидати мені виклик.Тоді я накажу тебе.-він подивився на мене так ніби я порушила всі його правила.

-Можна відійти мені в тоалет.

-В тебе є 5 хвилин і будь хорошою дівчиною.-я зразу зірвалася з місця і побігла до тоалету.Приблизно я знала де він знаходиться , бо бачила його коли йшла на кухню.

Тільки коли закрилися двері  я змогла видихнути спокійно.

-Спокійно Берта, потрібно заспокоїтися.-Я глибоко вдихнула і шумно видихнула.Помалу дихання приходило в норму.Я переосмислила його слова і почала вних вникати.Блін це якась чортовщина.Що відбуваєть в цьому місті.Чому в одної людини так багато влади і чому я так легко до цього відношуся.