6

Коли я відкрила очі то побачила , що знаходжуся не в своїй кімнаті і не в свому ліжку.

Що зі мною сталося?Я нічого не пам'ятаю.

Так згадуй Берта.Що я таке робила і як я тут опинилася.

Нічогісінько не пам'ятаю, ніби хтось вкрав мої спогади.

Від сильного мислення мене почала боліти голова.Так ще цього не хватало.

Кімната в якій я зараз перебувала виглядала дуже дорогою.Посередині кімнати стояло ліжко оброблене шкірою воно було велитеньське.З лівого боку була шафа купе на якій стояли різні статуетки.Також в кімнаті великий телевізор на всью стіну.Біля ліжка стояли маленькі приліжкові тумбочки на яких були настільні лампи.

Саме більше привернуло мою увагу панорамне вікно .

З нього можна було побачити хвойний ліс.

Було зрозуміло , що кімната в якій я зараз знаходжуся була на другому поверсі . Напевно будинок дуже дорогий.

Дивлячись в даль я не почула, що двері в кімнату відчинилися.

-О ти вже прокинулася.Думаєш як втекти звідси?-Я не відповіла на його запитання.

-Нік це твій будинок-Поцікавилася я.

-Клич мене Маршалом як всі мене кличуть і так це мій будинок-Спокійно відповів він.

-Тобі не подобається твоє ім'я або що- Здивувалася я.

-Або що?-просто відпові він.

-Навіщо тобі такий величезний будинок-Проігноривши його прохання кликати його Маршалом.

-Такий вже є-Фиркнув Нік і випив води яка весь час находилася в його руці.

-І куплено це все ,непевно, на твої кроваві гроші-буркнула я собі під ніс,але Нік це розчув.

-Він був моїм до того як я став лідером в своїй банді.-відповів він на моє запитання-Ти мені краще розкажи про себе.З ким ти зустрічалася,де жила  до того як приїхала сюди.

-Нащо це тобі- вигукнула я.

-Ти ж тепер будеш жити зі мною.-спокійно сказав він.

-Хто тобі дав право розпоряджатися моїм життям!-він почав мене злити.

-Я.Ти тепер моя.Запамятай це.-прошепотів він мені на вушко-А тепер відповідай на моє запитання.

-Я не буду нічого тобі розповідати.

-Ну як хочеш , свого я добюся любим методом- і почав цілувати мені шию.

-Гаразд .Я тобі розповім тільки відчепися.Жила я в Україні і була одружена,працювала в квітковому магазині.-почала розповідати я.-Але мені зрадив чоловік . Знаєш це так болісно коли тобі зраджують.- в мене на очах почали проявлятися сльози .

Нарешті я змогла виговоритися , аж на душі стало легше.

-Йди до мене,мала.-він мене обійняв і я провсе забулася з ним було так добре.

Хотілося щоб ця мить була вічністю.