17. Сучасний живопис: Між традицією та новацією

1. Як утворився сучасний живопис?

Сучасний живопис розвивався з кінця 19-го — початку 20-го століття, коли традиційні форми мистецтва почали піддаватися змінам через нові ідеї, філософії, та технологічні інновації. Поява таких стилів, як імпресіонізм, абстракціонізм, попарт та концептуалізм, змінила сприйняття живопису, що стало основою для розвитку сучасного мистецтва.

В епоху сучасного мистецтва художники відмовляються від застарілих норм і стилів, вдаючись до пошуків нових форм самовираження. Вони зберігають зв’язок з традицією, але відходять від її строгих рамок. Таким чином, сучасний живопис — це синтез традиційних та інноваційних методів.

2. Що нового принесло сучасне мистецтво?

• Мультимедійність: Сучасні художники часто поєднують різні медіа, використовуючи відео, фотографії, інсталяції, а також традиційний живопис.
• Інтердисциплінарність: Змішування живопису з іншими формами мистецтва, такими як скульптура, театр, перформанс, кіно, література, дизайн.
• Абстракція та рефлексія: Виведення мистецтва за межі зображення реальності, фокус на відображенні внутрішнього світу художника, а також рефлексія про сучасні соціальні і політичні питання.
• Підвищення уваги до контексту та концептуальності: Важливе значення набуває сам процес створення мистецтва і його концептуальний зміст, а не просто візуальний результат.

3. Приклади картин та авторів:

• Пабло Пікассо — "Герніка" (1937): Картина, яка не тільки є виразом емоцій, але й політичним висловленням протесту проти війни.
• Жан-Мішель Баскія — "Untitled" (1981): Поєднання графіки, живопису та текстів, що містить соціальну критику.
• Джаспер Джонс — "Flag" (1954-55): Робота, що поєднує попарт з політичним змістом, символізуючи соціальні зміни.
• Енді Воргола — "Campbell's Soup Cans" (1962): Попарт як революція в сприйнятті масової культури.

4. Знаки та сенс у сучасному живописі:

• Пошук ідентичності: Сучасний живопис часто досліджує питання ідентичності, статі, раси, культури і національності.
• Політичні та соціальні коментарі: Багато художників використовують своє мистецтво як платформу для висловлення думок про соціальні, політичні та екологічні проблеми.
• Порушення кордонів: Ідея, що мистецтво не обов'язково має бути красивим чи зрозумілим в традиційному сенсі, а може бути абстрактним, викликовим, або навіть провокаційним.

5. Творці цього часу:

• Френсіс Бекон: Відомий своїми емоційно насиченими і часто тривожними зображеннями людей.
• Джексон Поллок: Один із лідерів абстрактного експресіонізму, який створював " drip paintings" — картини, створені шляхом крапання фарби.
• Марина Абрамович: Відомий перформанс-художник, яка працювала з тілесною експресією та психологічними межами.
• Такеші Муракамі: Сучасний японський художник, що поєднує традиційне японське мистецтво з попкультурою, створюючи роботи у стилі, що нагадує аніме.

6. Що вплинуло на створення стилю?

• Індустріалізація та урбанізація: Зростаючі міста, розвиток технологій і зміни в соціальних структурах стали важливими темами для художників.
• Масова культура: Взаємодія з попкультурою, коміксами, рекламою і кінематографом стала важливим напрямком у попарті та інших формах сучасного мистецтва.
• Психологія та філософія: Ідеї психоаналізу, екзистенціалізму і постмодернізму стали основою для нових художніх підходів.
• Політичні та соціальні зміни: Художники реагують на важливі політичні події та соціальні рухи, такі як рух за права людини, фемінізм, антиглобалізм, а також на глобальні катастрофи.

7. Кольори, притаманні стилю:

• Яскраві контрасти: Сучасний живопис часто використовує яскраві, контрастні кольори, що підсилюють емоційний вплив картин.
• Нейтральні кольори: Для абстракцій, концептуальних робіт часто використовуються чорні, білі та сірі відтінки, які акцентують на структурі чи концепції.
• Неонові та синтетичні кольори: Особливо характерні для попарту та інсталяцій, що досліджують технології та масову культуру.

8. Як відрізнити цей стиль від інших?

• Сучасний живопис характеризується значним розширенням поняття «мистецтво». Замість того щоб обмежуватися лише традиційними формами живопису, він включає нові медіа, інсталяції, перформанси і концептуальні підходи. Художники часто звертаються до більш глибоких філософських, політичних і соціальних питань, часто порушуючи межі традиційних естетичних норм.

Сучасний живопис поєднує новаторські ідеї з багатовіковими художніми традиціями, що створює нову культурну реальність і відкриває нові горизонти для самовираження і розуміння мистецтва.

Розбір картин часів сучасного живопису:

1. Пабло Пікассо — "Герніка" (1937)

   • Контекст: Ця картина створена як відповідь на бомбардування міста Герніка під час іспанської громадянської війни. Пікассо використовує сюрреалістичні елементи, щоб виразити трагедію війни.
   • Тематика: Пікассо зображує руйнування, смерть і страждання. Центром картини є матір, що тримає мертвого сина, символізуючи трагедію людства.
   • Кольори та стиль: Пікассо використовує монохромну палітру з чорними, білими та сірими відтінками, що підкреслюють трагізм і жах цієї сцени. Форми і фігури в картині спотворені, це характерно для кубізму та експресіонізму, що Пікассо розвинув у своїй творчості.
   • Сенс: "Герніка" — це не просто полотно, це крик протесту проти насильства і війни. Через спотворену форму та абстракцію художник передає глибокі емоції, розкриваючи жорстокість і безглуздість війни.
   • Знаки: Зображення коня, поранених людей, ламп і багатьох інших символів перетворює картину на складний політичний пам'ятник.