16. Перформанс та концептуалізм
Перформанс і концептуалізм — це два напрямки, які виникли у другій половині XX століття, і стали важливими етапами в розвитку сучасного мистецтва. Вони розривали з традиційними формами мистецтва і зосереджувалися на нових підходах до того, що таке мистецтво і як його можна сприймати.
1. Як утворилися перформанс і концептуалізм?
Перформанс:
Перформанс як мистецтво виникло в 1950-1960 роках, коли художники почали працювати не тільки з матеріальними об'єктами (як це було характерно для класичного мистецтва), але й з власною фізичною присутністю, тілом, рухами, голосом і взаємодією з глядачем. Важливим моментом стало те, що перформанс став ще й способом взаємодії між художником і публікою, акцентуючи на тому, що мистецтво відбувається в реальному часі і в реальному просторі.
Концептуалізм:
Концептуалізм також з'явився в середині XX століття, в 1960-1970 роках. Його головною ідеєю стало те, що не матеріал або форма твору мають бути основними для мистецтва, а сама концепція (ідея), яка стоїть за ним. Концептуалісти вважали, що мистецтво має бути чимось більш інтелектуальним, а не емоційним чи естетичним. Вони прагнули змінити спосіб сприйняття мистецтва, звернувши увагу на процес творчості, а не на результат.
2. Що нового принесли перформанс і концептуалізм?
-
Перформанс:
- Порушення традиційних кордонів мистецтва: Мистецтво тепер не обмежувалося полотном або скульптурою, художники почали працювати безпосередньо з тілом, простором і часом.
- Інтерактивність: Зв'язок художника і глядача став більш особистим, публіка часто ставала частиною самого процесу.
- Теми: Перформанси часто піднімали соціальні, політичні, гендерні питання або питання особистої ідентичності.
-
Концептуалізм:
- Ідея як основа твору: Твори мистецтва перестали бути об'єктами естетичного споглядання і стали носіями ідеї. Матеріал та форма мали другорядне значення.
- Пошук нових форм виразу: Концептуалісти використовували текст, інсталяції, відео, фотографії для того, щоб передати ідею.
- Підхід до визначення мистецтва: Концептуалізм ставив питання про саму природу мистецтва і його роль у суспільстві, прагнучи змінити наше розуміння того, що є мистецтвом.
3. Приклади картин і творів
-
Перформанс:
- Марина Абрамович: Один із найбільш відомих художників перформансів. Один з її відомих творів — "Rythm 0" (1974), де вона ставила себе в повну залежність від глядачів, дозволяючи їм використовувати різні предмети на її тілі (від квітів до ножів).
- Йозеф Бойс: У перформансах Бойса використовував різні методи взаємодії з публікою, часто включаючи елементи політики та філософії. Один з його найвідоміших творів — "Як ви хочете?" (1968), де він працював з концептом "соціального мистецтва".
-
Концептуалізм:
- Сол Ле Вітт: Один з піонерів концептуалізму, створював твори, де сама ідея була важливішою за матеріал. Наприклад, "Структури і стіни, оброблені кольоровими лініями" (1969), де він демонстрував, як прості геометричні форми можуть бути вираженням концептуальних ідей.
- Джозеф Кошут: Один із основоположників концептуалізму, відомий своїми роботами, які ставлять питання про сутність мистецтва. Його робота "Один і три стільці" (1965) показує, як різні інтерпретації одного і того ж об'єкта можуть викликати різні змісти.
4. Знаки і сенс
-
Перформанс:
- Тіло художника: Використання тіла як основного інструменту вираження, що є знаком фізичної присутності та емоційної виразності.
- Взаємодія з глядачем: Мистецтво стає процесом, в якому публіка стає частиною того, що відбувається, що робить її активним учасником.
- Порушення табу: Часто перформанси містять провокаційні елементи, що торкаються соціальних чи політичних тем.
-
Концептуалізм:
- Ідея як основа: Сенс твору полягає не в його естетичному вигляді, а в ідеї, яку він несе.
- Текст: Замість традиційних образів художники часто використовували текст як основний елемент у своїх роботах.
- Форма як засіб: Матеріали та форми у концептуалістських творах часто були обрані не за їхню естетичну привабливість, а для того, щоб найкраще передати ідею.
5. Впливи на стиль
Перформанс і концептуалізм були реакцією на зміни в суспільстві та культури. Вони стали частиною ширших змін у мистецтві 1960-70-х років, коли традиційні форми вираження ставали все менш актуальними, і художники почали експериментувати з новими підходами:
- Соціальні та політичні зміни: Відповідь на соціальні рухи, боротьбу за права людини, антивійну кампанію та інші соціальні питання.
- Технології та медіа: Мистецтво почало взаємодіяти з новими медіа, такими як відео, фотографія та текст, що дозволило розширити кордони художнього вираження.
6. Кольори, притаманні стилю
- Перформанс: Тут кольори не є настільки важливими, адже ключовими є самі дії, рухи, міміка та тілесна експресія художника. Тим не менше, часто використовуються яскраві кольори для привернення уваги або для посилення ефекту.
- Концептуалізм: Мастильні або нейтральні кольори, а також чорно-біле зображення, яке підкреслює фокус на ідеї, а не на візуальних ефектах.
Перформанс і концептуалізм стали важливими етапами в розвитку сучасного мистецтва, оскільки вони змусили переосмислити, що таке мистецтво і як воно може взаємодіяти з публікою. Вони розірвали звичні обмеження між художником і глядачем, а також між поняттями естетики та ідеї.