Живи свідомо.
Чому воює простий, а не "обраний"?
Чому в війну знов втягнутий народ,
А де ж оті що в м'яке крісло сіли?
Чому женуть в окоп простих людей,
А хто в краватках мовчки руки вмили?
Чому усе що будував народ,
Пройшло крізь тінь, приватним миттю стало?
Як наші фабрики, заводи і поля,
В кишені впали, ряджаним шахраям.
Хто це дозволив? Хто мовчав тоді?
Повірив в казку про реформи й волю.
І поки олігархи розділяли хліб,
Народ ділив тарифи і недолю.
А нині ходить між дворами людолов,
І ловить тих хто просто хоче жити.
Чому ж не йде до Ради в коридор,
Дати повістки тим, хто обіцяв служити?
І скільки буде, ще несправедливість ця,
Коли в окоп іде учитель, лікар, слюсар?
А в кабінетах множать звіт і страх,
Ті що мандатами прикрили свої дупи.
Хіба ж ті руки, що тримали зброю,
Менш варті місця в Раді, хто війну пізнав?
Невже закон творити мають люди,
Хто із людей останнє забирав?
Народ не хоче казок, хоче справедливість,
Щоб кожен відповів за слово і за чин.
Не хоче бачити турботи покупної,
А чесність, про яку з трибуни говорив.
І якщо правда, боротьби і варта,
То хай і влада стане пліч о пліч.
Бо піднімається країна не з палаців,
А з тих людей, що серцем хочуть жить.
Відредаговано: 29.11.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
