Живи свідомо.
Вони живі.
Вони не сплять, та жоден не забутий,
І степ тримає шепіт їхніх слів.
Вітри несуть молитви в темні ніші,
Де спогад кожен, наче вибух снів.
Безвісті зниклі - та не безіменні,
Їх кличе мати кожен день й роки.
У серці кожнім тінь і біль невщухне,
Як полум'я, що зветься " Ми живі".
Їх шлях в росі, у попелі, в дорозі,
У кожнім "Слава"- їхні голоси.
Вони встають із ранньою зорею,
Коли над полем жайвір пролетить.
І може десь за обрієм, де вічність,
Вони чекають тихо, без тривог.
Бо знають, кожна про них згадка ніби іскра,
Дає надію повернутись знов .
Де батько в снах до сина ще приходить,
Де мати чує подих крізь роки.
Вони там є, їх пам'ять не відходить,
Вони як світло крізь усі віки.
Їхні медалі, зорі на світанні,
Їх прапор, небо чисте і живе.
І навіть тиша знає їхні данні,
Бо їхня кров,цю землю береже.
Їм не зложили тризни біля дому,
Не обійняли близькі у дворі.
Та Україна носить їх у лоні,
Вони для неї дочки і сини.
І коли вечір упаде на землю,
Та десь почується молитва у вікні.
То може саме в ту хвилину ніжну,
Вони вертаються до кожного у сні.
Відредаговано: 19.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
