1. Як так?

– Крістофер Офер , виживали? Що я вже не так зроб... Ой батюшки! У вас гості , да ще й такі модниє! Чьогож ви мені не сказали яб Кріс обрадувала. Вона давно хотіла в школьні годин за му... Ой вибачте! - ось значить Міка , як ти говориш? А нельзя було нормально з людиною привітатися! А би ш то була нормальна людина , так то мій батько! Біс його хай побере! Чього знову приперся ? Вирішив мене ще раз вговорювати переїхати до нього?

– Міко, дівчинко моя, як в тебе справи?- запитав ТАТО.

– Та норм все. І навіщо я тут? - злим тоном запитала я у детектора.

– Міко, до тебе батько прийшов. Залиш всі свої капризи з-заду і поговоріть нормально. Я вийду , Борис Анатолійович, я закрию на ключ двері , як що що.

– Я з вікна вистрибну, просто так , якщо що. З чого почнемо нашу розмову. Знову із одного і того самого? Ну тоді моя відповідь ні! 

– Ну чого ти так знову. Я прошу тебе давай ти повернешся до дому. Тобто давай я тебе заберу до себе? - починається одна й та сама пісня.

– Борису Анатолійовичу, прошу вас залиште мене в спокої. Ну скільки раз ви ще до мене приходимете? Моя відповідь , ні! - і в кого я така " мила"? 

– Міко, як що не хочеш так , то підемо по другій схемі. Давай закладки договір, ти живеш зі мною і витрачаєш мої гроші, а в замі роби що хочеш. Просто живи в моєму домі. - от , вміє спокушати. Я реально не проти договору. Тим паче , ще один пунктик до мого списку зроблених справ. 

– Ну , і я зможу , якщо захочу в любий момент може піти з дому. І стати такою який була раніше? А мені подобається, за , вмієш вговорювати БАТЬКУ. 

– Я так і знав , що ти вдалася в мене. Тільки є ще один пунктик, тільки про це ми поговоримо сьогодні за вечерею. Тому мобирай речі і поїхали. - я сама не здогадувалася , що так швидко погоджуся. Але спокуса є спокуса. Головне те , що я зможу в любий момент повернутися до свого способу життя. Так , а що мені собирати нічого. Того я за ним.

Ми вийшли із дитячого притулку і направилися до трьох чорних джипів. Я так розумію в двох охорона ,а в третю ми. Круто мій папаня обживмя. А поки ми їдемо я зможу вам трішки розповісти про себе і про батька.

Так от, Я Міка Дрейф. З 6 років живу у дитячому будинку. Поруч мій тато. Єдина моя сім'я, до кого я не хочу йти. Ніяк не хочу, обрадення на мать і батька я тримаю в собі ще досі. Щоб вони не робили я не можу відпустити біль за декілька місяців , які вони проявили зі мною. Доречі батько сказав , що договорився про виписку для мене з дит-дому. Не будемо зациклювати на поганому. Зараз мені 18. І мене якраз повинні були звільнити з відси. Я навчаюся в звичайній школі. Закінчила одинадцятий клас, і готувалася поступати до університету. Не скажу , що добре вчуся , але на хіміка все таки подала заявку в пристижний університе. За мої досягнення повинні були взяти , але відмовили бо не достатньо місць... Пєчялька... Давайте розкажу про зовнішність, я була блондинкою ,але зараз в мене чорні і рожеві прядки волосся теж присутні. Тому я фарбована блондинка. Тілом я худенька , тай розмір грудей не такий великий , а достатньо маленький – другий. Тому не найкращий варіант для хлопців. Очі голубі , тобто один голубий а інший синій. Ось така семетрія , пухлі губи, дуже бліде обличчя та шкіра. Ходжу зазвичай в джинсах та футболка. Але є в мене таємниця. Я займаюся гонками. На машині друга. Своєї нема, я взагалі люблю активний спосіб життя. Екстремальний. Я займаюся гімнастикою, починаю по крилами багато поверхівок , їжджу на мотоциклах. Тому смерть зімною давно спілкується. Як ви зрозуміли , язичок в мене гострий. Прав в мене звісно немає , але попрошу свого родітєля хай зробе. За , цими видами активності я скоро в реабілітаційному центрі лежати буду. Так давайте тепер до батька...

Кріста Борис Анатолійович 1981 року народження. Ас в своїй справі. Він детектор салонів авто в деяких країнах. Тобто не деректор а начальник, тобто то його салони. Я знаю де машинку замовлю. Ви спросете чому в нас різні фамілії. В мене несправжня фамілія. Бо його занадто відома. А мені не захотілось бути в центрі всесвітнього анімація до моєї скромної персони. Ну більше про нього не має що розповідати...

За своїми думками я не побачила як ми приїхали до трьох етажного котеджу. З весняним басейном збоку. З великим задоволенням я зараз огляну дім...

Друзі, ось моя нова книга. Сюжет трішки зламаний , але далі все буде рівно. Та на всі питання найдуться відповіді. Так що , " пріятного чтенія". Бай, бай...