Живе у лісі Їжачок
Зустріч із Білочкою
Поміж квітів і дерев вилася стежка у садочку
і в густій траві ховалась у близенькому лісочку.
Їжачок, тільки, зручненько в своєму кошику вмостився,
як поміж дерев високих, в густомі Лісі опинився.
І, відчувши запах лісу, зрадів маленький мандрівник.
Бо то була його домівка, довкружжя, до якого звик.
А його друг, веселий пес, непосидючий Рудий Ніс
взахваті бігав навкруги, обстежуючи густий ліс.
Не помітив Їжачок. І пес уявлення не мав,
що хтось жвавий і кмітливий за ними зверху споглядав,
все помічав, спостерігав.
То - спритна Білочка пухнаста за стовбур цупко зачепилась
і крізь зелене листячко на них згори дивилась.
та, впізнавши їжачка, з шорсткого дерева спустилась.
Товаришувала Білочка із тихим Їжачком,
Хоч, в лісі він тримався, завжди, одиначком.
Та, коли почула гавкіт, що дзвінко пролунав віддалі,
знов заскочила на стовбур і трималася подалі.
Побачила, як рудий песик весело до Їжачка підбіг,
пострибав навколо нього і поруч з Їжачком приліг.
Незвичній дружбі Білочка дуже здивувалась.
Хутко видерлась нагору і в зелені гілок сховалась.
Лісом, по верхівках Білочка стрибала.
І новину останню всім розповідала.
Про те, що люди Їжачка до лісу повернули...
... а повідомити про друга Їжачка, забула.
#1848 в Різне
#355 в Дитяча література
#435 в Поезія
Відредаговано: 28.09.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
