Живе у лісі Їжачок
Додому
Друзі зацікавлено разом роздивлялися,
як до роси блискучої промінці торкалися.
Слухали, як у садочку пташки розспівалися.
Дивились, як у траві квіти розкривалися.
Як до квітів із гудінням бджілки прилетіли
І працьовитим подружкам квіточки раділи.
Коли щасливий Їжачок навкруги дивився...,
несподівано про дім спогад-сум з'явився.
Пролітаючи повільно,
легенький вітерець дмухнув...
... відчувши запах хвої й листя,
Їжачок важко зітхнув.
Дарма Рудий до гри його запрошував щосили.
Повернутися до лісу Їжачку дуже кортіло.
Більше не тішила його трава,
що в росах блискотіла.
Веселий настрій Їжачка
сіра туга захмарила.
Після прогулянки в малого
апетит зовсім пропав.
Їжачок сидів в куточку
і за домом сумував.
Навіть, Рудий друг не грався.
Поруч з Їжачком лежав
І на нього співчутливо,
з розумінням поглядав.
Марно тихий Їжачок засумував
й почав журитись.
Марно думав,
що ніколи не зможе в лісі опинитись.
В цій історії його ніхто неволити не буде.
Бо врятували Їжачка
турботливі і добрі люди.
Від холодів ранньо-весняних
в теплій оселі прихистили.
І зголоднілого малого,
як годиться, пригостили.
Та, коли пора настала травнево-теплої весни,
Їжачка поклали в кошик і до лісу понесли.
#1849 в Різне
#355 в Дитяча література
#435 в Поезія
Відредаговано: 28.09.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
