Все тихіше, тихіше вулиці
І вікна – о, ранжерея!
Один одному люди туляться,
І ніч біліша - біліша...
І десь новина здається,
І десь скрип лінивий,
Так нитки з неба в'яжуться,
Скоріше б, скоріше...
Звідки оксамит ясеновий
Вугіллям по покрівлях скаче?
То снігу попелиці закидають:
Почала зими, - плачуть.
Ах, ти не будь небезпечною,
Не будь так: "щасливою",
Я ниткою чорно-червоною,
Обійняти хочу трохи власну,
Трохи...
Обійняти люблячи, красиву.
Відредаговано: 24.03.2026