Жива

Трохи

Все тихіше, тихіше вулиці

І вікна – о, ранжерея!

Один одному люди туляться,

І ніч біліша - біліша...

І десь новина здається,

І десь скрип лінивий,

Так нитки з неба в'яжуться,

Скоріше б, скоріше...

Звідки оксамит ясеновий

Вугіллям по покрівлях скаче?

То снігу попелиці закидають:

Почала зими, - плачуть.

Ах, ти не будь небезпечною,

Не будь так: "щасливою",

Я ниткою чорно-червоною,

Обійняти хочу трохи власну,

Трохи...

Обійняти люблячи, красиву.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше