2.6 Ой, я випадково або "експерт з почуттів"

Юля та Марк, заглибившись у свої думки, мовчки повертались додому. Від дощу залишилися тільки роса, калюжі, мокрий асфальт і свіжість повітря. Тихо шуміли дерева, а з їхнього зеленого листя, як сльози, стікали краплі дощу. Брат і сестра намагалися усвідомити, що в їхніх життях настала та сама точка неповернення. Вони були втомлені фізично та емоційно. Вхід до квартири був для них відкриттям нового розділу їхнього життя, яке треба було наповнити новим змістом після гіркої втрати. Дівчина стояла біля кухонного столу, розглядаючи різні продукти, що знаходились на ньому. Марк стояв поруч, тримаючи великий кухонний ніж.

- Юлі, що ти вибираєш на сьогоднішню вечерю? - запитав він, перерізавши велике червоне яблуко навпіл.

- Мабуть, карбонад? - невпевнено промовила чи то запитала вона, надкусивши шматок фрукта, який їй подав брат.

Марк почав нарізати м'ясо, а Юля читала рецепт з татусевої кулінарної книги. Атмосфера на кухні поступово наповнювалася ароматами й спогадами. Вони вдвох злагоджено працювали разом, намагаючись відновити той звичний порядок речей, який втратили разом із батьком.

- Тато завжди казав, що правильний карбонад — це якийсь таємний інгредієнт і правильна доза прянощів, - зазначила Юля, додаючи спеції до м'яса, - Все має бути у правильних пропорціях — і сіль, і перець, і, звісно ж, таємний... інгредієнт... Але цікаво, що це? Він завжди про нього любив розповідати, але у його кулінарній книзі нічого про це не сказано, - задумалась дівчина.

- Можливо, тато мав на увазі любов, коли говорив про нього, - відповів Марк і, підійшовши до Юлії, яка стояла біля плити, обійняв її, - Знаєш, він завжди говорив, що найкращий спосіб покращити настрій — це поїсти щось смачне. І він, здається, абсолютно мав рацію. Юлі, а пам'ятаєш, як тато завжди розповідав анекдоти, коли готував?

- Так, він завжди вмів розбавити найскладніші ситуації гумором. Йому б завдячувати за те, що ми навчились сміятися, навіть коли серце болить, - посміхнулася вона.

- Мабуть, тато пишається нами, дивлячись на нас з неба, - поглядаючи на плиту, задумалась Юля і додала, - Знаєш, Марку, твоїй майбутній дружині пощастить. Ти такий чудовий брат: добрий, щирий, турботливий і смачно готуєш. Вона буде на сьомому небі від щастя.

- Не уявляєш, як твоєму майбутньому чоловікові пощастить. Ти талановита, розумна, красива, смілива - просто неймовірна дівчина! Не розумію, у твоїй френдзоні безліч хлопців, невже ні один із них не змушує твоє серце битися швидше? - запитав Марк, уважно дивлячись на сестру, немов намагався прочитати її емоції.

- Що вдієш, якщо я після першого кохання оговтатись досі не можу? Хоча минуло вже достатньо років, щоб забути. Якщо колись якийсь хлопець зможе достукатись до мого серця, то може я йому відчиню, але точно не зараз. Зараз тільки дружба, нічого більше. Можливо, кохання знайде мене, коли я його зовсім не буду чекати. Але поки що, мені просто потрібно бути собою, займатися своєю музикою і вдихати повітря вільно, без зайвих зобов'язань, звикаючи жити без батька, - дівчина замислилася, поглянувши на брата.

Марк погладив її волосся, поклавши руку на плече:

- Впевнений, ти велика мрія для когось, Юлі. Можливо, дуже скоро ти зустрінеш того, хто напише разом з тобою нову історію кохання. І йому дуже пощастить. Всьому свій час і, безумовно, твоя половинка буде чекати саме тебе. А наш тато буде нашим невидимим ангелом-охоронцем, який завжди буде з нами, надсилатиме любов і щастя звідти, де він зараз, - сказав Марк, погладжуючи їй волосся.

- Хай там як, ти маєш одружитися першим. І спробуй переконати мене, що моя половинка буде щасливіша, ніж твоя! - усміхнулась Юля.

- Ох, звісно, якби це було так просто! Але чому ти вважаєш, що я повинен одружитися раніше за тебе? Я ж старший всього на три хвилини! - пожартував у відповідь хлопець.

- Старший, так старший! Ти вже повинен створити свою родину! Бери приклад з Давида, - відповіла Юля, вдаючи серйозну.

- Цього разу я буду джентльменом, і зачекаю, коли ти вийдеш заміж. Звісно, колись настане і моя черга, але обіцяю тобі одне — твоє весілля буде найкращою сенсацією року! Або ідея — ми можемо одружитись в один і той самий день, тоді ми точно будемо істинними близнюками, - посміхнувся він і серйозно додав, - Хочеш, я підкажу тобі, як правильно вибрати майбутнього чоловіка?

- О, перестань! Ти виглядаєш, як ведучий реаліті-шоу про весілля. 

Марк грайливо підняв брову:

- Юлечко, справжнє кохання не завжди приходить вчасно. Іноді найкращі речі відбуваються тоді, коли ми цього зовсім не очікуємо. Не тікай від почуттів, коли вони знову оселяться в твоєму серденьку.

- Пфф, теж мені експерт з почуттів знайшовся! Ти зараз на психолога схожий. А сам хоч когось кохав? Щось не пригадую.

- Я просто ще не зустрів правильну дівчину. Ось тоді, коли ти познайомиш мене зі своїм коханим, я почну активні пошуки. Так, перейдемо до порад. Перш за все, твій обранець повинен бути таким самим чарівним і турботливим, як і я, - Марк демонстративно погладив своє волосся, - Дуже важливо, щоб він розумів твій гумор, бо, знаєш, сміх — це клей, який тримає пару разом. І звісно ж, нехай він буде таким самим сміливим, як і я на полі бою, але в той самий час — теплим, як твій улюблений светр. Щоб відчувати, що в будь-яку мить ти можеш спертися на його плечі.

- Агов, ти ж самохвалка! - розсміялася Юля, - Такого, як ти, у світі немає. З твоїм его у тебе точно все в порядку. Але враховуючи твою легковажність, може, мені варто знайти когось трохи серйознішого?