Ну ось минув день, я навчалася магії та здержувати свої сили, щоб не вбивати всіх підрят. Я була в своїй кімнаті та якраз саме, в мене прохожила медитація, та зайшла мама.
-Доню, ти навчатись збираєшся чи ні?
-Ні, а навіщо мамо?
- Ну як це навіщо? Ти про своє подальше життя подумала?
-Так, вб"ю батька, та житиму як жила, тільки з новими силами.
-Зрозуміло, ну ти хоть школу закінчи будь ласка, дві неділі залишилось.
-Гаразд закінчу я ту школу,
Мати пішла на роботу я залишилась одна, я відчула якусь слабкість, мені запекло в грудях, та я впала на підлогу, і з"явився він! Демон! Який поломав життя моїй матері, моїй сім"ї, я заслаба щоб зараз битися з ним, в мене мала позиція захисту, я ще не зовсім вмію керувати своїми новими силами. Якби не Нейтан, я би померла.
- Батьку, залиш її в спокії! Вона тобі не потрібна!
-Еее ні, якраз то вона мені і потрібна, а ті якщо хочеш буди живим, зникни.
-Ні я її не залишу! Хочеш вбити її, тоді спочатку вбий мене, свого сина!
-Хм.. Мати тобі не розповіла? А як шкода, ти не мій син, ти навіть не брат Опівночі, тому вбити тебе мені буде просто!
-Що? Вона мені не сестра? Ти не мій батько, тоді я допожу їй вбити такого покидька як ти!
З цього моменту батько зареготав голосним, зловісним сміхом. А Нейтан перетворився на велику чорного оборотня, і почалася безжальна бійка.