2 Частина

       Ось попала я в лікарню, № 45, палата 7. Зламана нога, рука та декілька синців. Ось попала я в історію, доречі на своє 16-ліття. Своє день народження проведу в лікарні. Чудово! Просто чудово! Та я нічого про це незнала, тому що я було в комі, на рік чи на два. Моя мати сиділа біля мене добу та тримала за руку. З заплаканим лицем, її лікар Дмитрій Сергійович, відправив додому, тому що слізьми як кажуть не допоможеш. Мати не хотіла залишати мене але довелось, вона поїхала та всеодно не могла навіть заснути, та що тут заснути, вседіти на одному місті не могла, вона ходила по кімнаті з одного кінця в другий. Але потім вона не витримала прийняла снодійного, щоб хоч трохи поспати, Так вона і проспала три дні.

   Ось на третій день, мати вийшла від кабінету лікаря та було шокована. У її дочки, тобто у Маші,все зажило за ці два дні, поламана рука та ного зрослися, синці зійшли, та сама вона не було тою Машою якой була. Замість неї лежала гарна дівчина, чорне волосся, гарне личко дуже біле личко, фігура. Та коли мати збиралась зайти до неї в палату то її перебив Нейтан, син Аніки.

  -Я відчув її!!!

-Нейтан, кого ти відчув?

Мати дуже занепокоїлась та почала нервуватись, бігати очима по коридорам та перетирати руки, все ж надіятись що те не те про що вона подумала.

 -Свою сестру, Опівніч.

-Такого неможливо бути!

Мати почала ходити на одному місті і сіла на лавку поставлену біля палати, і як тільки сіла почала далі говорити:

-Мої чари не могли зруйнуватись, вони зруйнувались на два роки раніше, їй ще нема вісімнадцяти,

нам потрібно швидко щось робити! ЇЇ батько вб"є як ільки відчує її....

- Чому?

-Тому синку, що Опівніч, дуже сильна, в її крові тече дуже могутня сила, коли вона досягне свого повного зростання, від неї буде залежити все життя на землі.

-А чому батько її досі її не вбив?

- Я наклала на неї чари, і сказала батьку що вона вже мертва, він повірив, але не повністью, він перестав її відчувати, але іноді переконувався..

-Мамо!!

З палати почувся крик, її дочка вишла з кому і вона вже все зрозуміла але як? Ніхто не розумів, та й сама Опівніч не розуів.

  В цю мить до палати влетів дуже злий чоловік, це був він! Її батько!