Доні захворів

Наступного ранку Ейпріл пише в загальному чаті.

Ейпріл: Хлопці, як ваші справи? Донні, як ти?

Донні не відповідає, і це викликає в неї занепокоєння.

Ейпріл: Щось Донні сьогодні мовчить. У нього все гаразд?

Лео: Він захворів.

Ейпріл: Що?! Як це сталося?

Раф: Ну, пам’ятаєш, як він віддав тобі свою куртку? Виявляється, без неї кататися не так уже й весело.

Міккі: Тепер наш геній лежить із температурою й хрипить, як старий мотор.

Ейпріл (з тривогою): Чому ви не сказали мені раніше? Ми з дівчатами зараз прийдемо!

Через кілька годин дівчата — Ейпріл, Діана, Карай і Ренет — приходять до дому, де хлопці доглядають за Донні. Лео відчиняє двері.

Лео: Ви якраз вчасно. Він тільки прокинувся.

Усі проходять у кімнату, де Донні лежить на ліжку загорнутий у ковдру, з чашкою чаю в руках.

Ейпріл (винувато): Донні, чому ти мені нічого не сказав?

Донні (слабко усміхаючись): Я не хотів, щоб ти хвилювалася. Це дрібниці.

Карай: Дрібниці? У тебе температура, і ти виглядаєш, як привид.

Ренет: Здається, ти просто герой. Віддав куртку, замерз, і тепер всі біля тебе.

Ейпріл: Я справді не знала, що ти так замерз. Мені дуже шкода...

Всі знають що Доні коли хворий то дуже мало їсть,але вони вирішують нагодувати його будь якою ціною.

Лео приносить тарілку гарячого супу та ставить її на столик біля ліжка.

Ейпріл: Донні, ти вже пив чай, але це не замінить нормальної їжі. Тобі потрібно поїсти.

Донні: У мене немає апетиту.

Карай: У тебе немає вибору. Якщо не їстимеш, ти тільки довше хворітимеш.

Ренет: Серйозно, Донні, ти ж нас усіх хвилюєш.

Донні (зітхаючи): Ви всі змовилися проти мене?

Міккі (жартома): Абсолютно. Ми — твоя команда турботи!

Діана підсовує тарілку ближче до Донні.

Діана: Давай так: хоча б кілька ложок. Потім ми залишимо тебе в спокої.

Раф: І не треба робити вигляд, що ти такий слабкий. З'їж суп — і вже почнеш почуватись краще.

Донні трохи невпевнено бере ложку, спершу пробує суп. Друзі уважно за ним спостерігають.

Ейпріл: Ну як?

Донні (змушено посміхаючись): Нормально.

Карай: Бачиш? Ми ж знаємо, що робимо.

Донні поступово їсть суп, а друзі в цей час розмовляють, намагаючись підняти йому настрій.

Ренет: А взагалі, ми тут подумали. Може, нам не тільки Донні треба доглядати? Як там ваш Сніжок?

Ейпріл: Він у пледі на моєму ліжку, як маленький король.

Міккі: Може, йому також варто принести суп?

Лео (сміючись): Сумніваюсь, що він їв би те, що ми принесли.

Діана: Ну, якщо Донні виживе після нашої опіки, то Сніжок точно не потребуватиме допомоги.

Усі сміються, а Донні, хоч і втомлений, відчуває полегшення від турботи друзів.Коли суп закінчився, Діана взяла тарілку й підморгнула.

Діана: Молодець. Тепер тобі потрібно трохи відпочити.

Ейпріл: Ми не будемо тебе довго затримувати. Завтра знову прийдемо — перевіримо, чи ти вже на ногах.

Коли суп закінчився, Діана взяла тарілку й підморгнула.

Ейпріл: Ми не будемо тебе довго затримувати. Завтра знову прийдемо — перевіримо, чи ти вже на ногах.

Карай: А поки відпочивай і пий багато води.