Наступного дня після одужання Ейпріл друзі вирішили провести час разом і пішли на ковзанку. Зима в розпалі, парк наповнений людьми, і всі раділи зимовим розвагам. Вони весело каталися, кидалися снігом, сміялися. Сніжок залишився вдома, зручно вмостившись під пледом.
Донні, як завжди, прийшов у теплому одязі, як і всі хлопці. Ейпріл, однак, вирішила, що її легка куртка буде достатньо теплою, і це викликало підозру в друзів, але вона запевнила, що їй комфортно. Через деякий час вона почала мерзнути, але не хотіла псувати всім настрій.
Ейпріл (обережно потираючи руки): Все добре, хлопці, давайте ще пару кіл!
Донні (помічаючи її стан): Ейпріл, ти мерзнеш. Навіщо було вдягати таку легку куртку?
Ейпріл: Я думала, буде тепліше… Але все гаразд, не хвилюйся.
Донні (рішуче): Ні, це не добре. Тримай, вдягни мою куртку.
(Він знімає свою теплу куртку й віддає її Ейпріл. Вона трохи протестує, але бачить, що він налаштований серйозно.)
Ейпріл (з винуватою усмішкою): Донні, ти точно не замерзнеш?
Донні (посміхаючись): Не хвилюйся. У мене ще є светр, і я не довго залишатимуся без руху.
Раф(жартуючи): Ну звісно, героїчний Донні. А потім будемо його лікувати, як завжди.
Міккі: Та давайте вже всі катаємося! Куртка чи не куртка, головне — настрій!
(Ейпріл вдягає куртку й починає грітися, але всі помічають, що Донні після цього поводиться стримано й намагається менше рухатися.)
#1674 в Фентезі
#261 в Бойове фентезі
#997 в Сучасна проза
у тексті є кохання, у тексті є інтрига, у тексті є жарти та романтика.
Відредаговано: 25.12.2024