Ейпріл захворіла

Наступного ранку друзі переписувалися в груповому чаті, плануючи зустріч.

Лео: Хто сьогодні перший прибіжить до парку?

Карай : Позмагаємось Мікі?

Мікі : Авжеж.

Діана: А що з Ейпріл? Вона мовчить.

(На екрані з’являється повідомлення від Ейпріл.)

Ейпріл:  Я сьогодні не прийду. Трішки прихворіла.

Раф: Що сталося? Той сніг на тебе погано вплинув?Ейпріл: Та ні, просто трохи застуда. Але я краще побуду вдома, щоб не накоїти гіршого.

Донні: Яка температура ?А як Сніжок?

Ейпріл: Сніжок у порядку. Він тут зі мною. Муркотить і гріє мене.Температура не велика 37.9

Ренет: Тоді ми прийдемо до тебе! Провідаємо й тебе, і Сніжка.

Ейпріл: Та не треба, ви ж теж можете застудитися.

Лео: Не обговорюється. Друзі так не залишають один одного.

Карай: Ми ще й щось смачненьке принесемо.

Міккі: Наприклад, піцу!

Діана: І не тільки.

Ейпріл: Ви серйозно?

Доні: Абсолютно. Готуй чай і приймай гостей.

(Ейпріл відповідає усміхненим смайликом, розуміючи, що сперечатися марно.)

Через годину всі друзі збираються біля дверей квартири Ейпріл. Донні тримає пакет із апельсинами ,лимонами й медом, Діана взяла печиво різних видів, Карай і Ренет випічку, а Міккі гордо несе піцу.

Ейпріл (відкриваючи двері): Ви таки прийшли.

Лео: А ти думала, ми тебе залишимо одну?

(Друзі заходять, знімаючи верхній одяг. Сніжок вискакує з кімнати й уважно роздивляється гостей.)

Карай: Ой, дивіться, який він уже сміливий!

Мікі: Ну звісно, це ж наш Сніговий Лицар!

Діана: Як ти себе почуваєш?

Ейпріл: Трохи краще. Завдяки чаю і цьому маленькому пухнастику.

Донні: Тепер ми допоможемо. Зробимо ще чаю, та й компанія ніколи не завадить.

(Вони всі сідають у вітальні, розкладають частування й сміються, розмовляючи та граючись із кошеням, яке швидко стало центром уваги.)

Ейпріл: Дякую. Я знала, що з вами можна на вас покластися.

Лео: А як інакше? Ми ж команда.

(Усі посміхаються, а кошеня, задоволене увагою, муркоче, вмостившись у Ейпріл на колінах.)

Друзі сидять у кімнаті Ейпріл, розмовляють, сміються й п'ють чай. На столику парує чашка гарячого напою, а Сніжок затишно дрімає біля вікна.

Міккі (з жартівливим виглядом): Ну, погодьтеся, найкращий спосіб лікувати застуду — це піца!

Діана: Ага, і ще лимон із медом, якщо ти знову все це з’їси сам, то чай доведеться пити просто з цукром.

(Усі сміються, але раптом Ейпріл, яка трималася за чашку, завмирає. Вона зажмурює очі, підносить руку до голови й похитується вбік.)

Ейпріл (тихо): Щось... мені...

(Її рука слабшає, чашка мало не падає, але Донні миттєво підривається з місця. Він встигає підхопити її, коли вона похитується, майже падаючи на підлогу.)

Донні: Ейпріл! Я тебе тримаю!

(Він обережно саджає її назад на диван. Усі інші миттєво збираються навколо.)

Карай: Що сталося? Вона втратила свідомість?

Донні: Пульс нормальний, але їй явно треба більше відпочивати. І, можливо, температура піднялася.

Лео (серйозно): Донні, як вона?

Діана: У тебе є термометр?

Ейпріл (слабко усміхаючись): У... шухлядці... біля ліжка.

(Донні швидко знаходить термометр, вимірює температуру й поглядає на нього.)

Донні: Тридцять вісім і п'ять. Не критично, але потрібен повний спокій.

Ренет: Ти точно не мала вставати з ліжка, Ейпріл. Ми ж могли самі зробити все.

Ейпріл: Ви ж знаєте мене... Я не можу сидіти без діла.

Раф: Тепер будеш. Лежи й навіть не думай протестувати.

Міккі (усміхається): Ха, це перший раз, коли Раф змушує когось відпочивати.

(Усі сміються, хоч і трішки напружено. Донні накриває Ейпріл пледом, а Сніжок стрибає їй на коліна, мовчки вмощуючись.)

Донні: Так, зараз ти просто лежиш і відпочиваєш. Ми подбаємо про все інше.

Ейпріл (тихо): Дякую вам... Ви найкращі.

(Друзі залишаються поруч, допомагаючи Ейпріл і стежачи за її станом, щоб вона швидше одужала.)

Друзі сідають навколо ліжка, де Ейпріл лежить під пледом, і всі уважно стежать за її самопочуттям. Донні стоїть біля вікна, нервово поглядаючи на свою чашку чаю, тоді як інші вже почали нести свої жартівливі зауваження.

Карай: Ти, Донні, точно не виглядаєш як друг, який просто переживає за здоров'я.

(Всі обертаються до нього, і він на кілька секунд замовкає, тримаючи чашку.)

Донні (нервово посміхаючись): Чого ви? Просто турбуюсь про неї. Це ж нормально, коли друг хворіє.

Ренет (підморгуючи): Ох, все нормально, Донні. Ніхто не каже, що це щось не так. Просто ти виглядаєш так, наче хвилюєшся більше, ніж треба.

(Донні на мить знічується і обирає залишити тему без подальших коментарів. Всі сідали навколо ліжка, кожен з чашкою чаю, і розмовляли про різні речі, намагаючись розвіяти напружену атмосферу.)

Діана: Ейпріл, тобі краще? Ми тут тебе не мучимо?

Ейпріл (усміхаючись): Все добре, не переживайте. Мені навіть приємно, що ви прийшли. Хоча я б могла обійтися й без цієї застуди.

Міккі: Ти ж знаєш, що ми завжди підтримуємо тебе. А ось у Донні, здається, інші плани на тебе.

(Всі поглядають на Донні, який починає червоніти, а потім швидко відводить погляд.)

Лео: Ти справді дуже турбуєшся про неї, Донні.

Донні (не знаючи, як відреагувати): Я просто... я просто не люблю, коли вона хворіє.

(Усі обмінюються поглядами, усміхаючись. Вони розуміють, що між ними є більше, ніж просто дружба, але вирішують залишити це питання на потім.)

Ренет: Ну що, може, пора повернутися до того чаю і печива? Поки ви не почали нам ще новий роман створювати тут.

(Всі сміються, а Донні злегка червоніє, але вже почувається трохи спокійніше.)

Всі продовжують розмовляти, але помітно, що Ейпріл стає все більш замисленою. Вона тихо тримається за голову, наче намагається зосередитися, але не може позбутися болю.

Доні : Тобі погано?

Ейпріл (пошепки): Здається, у мене розболілася голова...

Діана (уважно дивиться на неї): Може, це через застуду?