Новий друг

Зимовий парк виблискує під сніговим покривалом. Друзі йдуть вузькою стежкою, жартуючи й насолоджуючись морозним повітрям.

Мікі: Це все, звісно, чудово, але коли ми вже знайдемо місце, де продають гарячий шоколад?

Раф: Або хоча б піцу. Ти ж навіть на морозі тільки про їжу думаєш.

Ейпріл (зупиняється): Тсс... 

Що це?(Усі замовкають, і в тиші чують тонке «мяу». Звук доноситься з кущів.)

Діана: Хтось чує? Це точно кошеня!

Лео (нахиляється, вдивляючись у кущі): Там щось рухається.

(Усі підходять ближче. З-під кущів визирає маленьке біле кошеня з величезними голубими очима. Воно тремтить, загублене серед снігу.)

Ейпріл (нахиляється): Ох ти ж мій маленький! Ти ж зовсім замерз. Іди сюди, я тебе зігрію.

Карай: Як він тут опинився? Його ж хтось залишив…

Доні: Або він просто загубився. У будь-якому випадку, ми не можемо його тут залишити.

Діана: Я б забрала, але мої добермани просто не зрозуміють такого сусіда. Вони, знаєте, «охоронці».

Доні: А в нас шиншила.

Раф : Не у нас ,а у тебе.Вона тебе більше всіх любить .

Доні : Годі Раф якщо вона зі мною більше часу то вона мене не любить більше.

Діана: Тут скоріше Раф правий .Тварини які люблять дуже сильно господаря то з ним більше проводять часу.

Ренет: А в мене вдома суворо: ніяких тварин. Мої батьки вважають, що це зайвий клопіт.

Карай: А мій тато... . Він  з алергією на шерсть.

(Усі дивляться на Ейпріл, яка вже притискає кошеня до себе.)

Ейпріл (з усмішкою): Ну, тоді я заберу його! Я так давно хотіла завести котика. Це ж доля, правда?

Лео: Схоже на те. Здається, ти його нова господарка.

Доні: Давайте спочатку подбаємо про те, щоб він був здоровий.

(Кошеня затишно вмощується у шарфі Ейпріл і починає тихенько муркотіти.)

Ейпріл: Ось так, малий. Тепер ти зі мною.

(Друзі продовжують прогулянку, вже обговорюючи, як назвати нового пухнастого друга. І хоча сніг усе сильніше падає з неба, тепер їм зовсім не холодно — у них новий друг, який зігріває їх серця.)