Життя як історія у кожного своє.

Хеллоуин

Шкільний хол виглядав зовсім не так, як зазвичай: стіни були прикрашені павутинням, повітряними кулями у формі гарбузів та чорними стрічками. У кутах стояли пластикові скелети, а у центрі приміщення — великий стіл із солодощами. Учні повсюди ходили в костюмах, голосно сміялися й фотографувалися.

Діана ніяково ступила у хол у своєму костюмі Клеопатри. Її волося було даже схоже на волосся Клеопатри , а золотисті аксесуари ідеально доповнювали образ.На плечах було золоте намисто.На руках були золоті браслети.

Ейпріл: Діана, ти вилита Клеопатра.

Діана: Дякую. Ти теж дуже схожа на ляльку Чакі.

Доні: Так, дівчата, ви дуже добре вжилися в образи.

Раф сидів трохи осторонь, намагаючись виглядати невимушено. Але його погляд постійно повертався до Діани. Він відчував, як щось незрозуміле й нове просочувалося в його думки. "Ні, це не може бути... Чи я... закохався?" — промайнуло в його голові. Але він відразу прогнав цю думку, хоч і знав, що це правда.

Раптом з-за спини голосно вигукнули.

.Кейсі: БУ!

Мікі: Кейсі, ти налякав мене!

Кейсі: А чому б і ні? Це ж Хелловін!

До них приєдналися Ренет і Карай, обидві у костюмах відьом.

Карай і Ренет: Ось і ми!

Раф:Ось і відьми прилетіли. Ви на автобусі чи на мітлах?

Лео: Раф, припини!

Карай: Ага. Там такий вітер, що знесло б нас, якби ми летіли.

Усі розсміялися. Атмосфера ставала все більш святковою. Та почалися уроки.

Liliуа

Подобається

#669 в Фентезі
#109 в Бойове фентезі
#406 в Сучасна проза

У тексті є: у тексті є кохання, у тексті є інтрига, у тексті є жарти та романтика.

Відредаговано: 22.12.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись