3 день

Наступного дня в школі відчувалася незвичайна напруга. Уроки йшли своєю чергою, але всі учні час від часу кидали погляди на Мікі, який тепер трохи ніяково опускав очі, коли ловив на собі ці погляди. Діана ж, навпаки, залишалася спокійною та зосередженою, ніби нічого не сталося.

Перед першим уроком Раф, Доні й Лео, оточивши Мікі, намагалися підбадьорити його.

Раф (пошепки): Слухай, Мікі, досить дивитися на всіх, ніби вони судді. Ніхто не збирається тебе засуджувати. Просто будь собою.

Лео: Так, і навіть не думай вигадувати ще якісь трюки. Вчорашній інцидент — більш ніж достатньо.

Мікі (усміхаючись): Зрозумів, зрозумів, хлопці. Цього разу — ніякої драми, обіцяю.

Вони разом засміялися, і хлопці попрямували до своїх місць на урок.

Коли вчитель зайшов до класу, він одразу звернувся до Діани.

Вчитель: Принц, підійди на хвилинку, будь ласка.

Діана підвелася та спокійно підійшла до вчителя, а він подивився на неї з вдячністю.

Вчитель: Діано, я хотів подякувати тобі за вчорашній вчинок. Ти діяла швидко й дуже розумно. Це був справжній приклад для всіх.

Діана (скромно): Дякую, але я просто зробила те, що мала зробити.

Вчитель кивнув і відпустив її назад на місце, а однокласники провели її поглядами з повагою.

На перерві Ейпріл підійшла до Діани, змовницьки усміхаючись.

Ейпріл: Ти тепер майже герой дня, знаєш? Здається, брати Мікі тепер дивляться на тебе з іншою повагою.

Діана (сміючись): Нехай. Може, вони тепер почнуть думати, перш ніж робити дурниці.

Ейпріл засміялася, і вони разом пішли на наступну перерву, обговорюючи, як дивно складається їхній новий навчальний рік.

Тим часом Доні та Раф обговорювали те, що сталося на вчорашньому уроці фізкультури. Раф, задумливо дивлячись у бік Діани, сказав:

Раф: Я все думаю, що в ній є щось особливе. Вчорашній день — це не випадковість. Діана явно знає більше, ніж здається на перший погляд.

Доні (киваючи): Схоже, вона звикла бути напоготові. Думаю, нам треба трохи більше дізнатися про неї.

У їдальні Діана та Ейпріл сиділи за своїм столиком, насолоджуючись домашньою їжею, яку привезла Діана. Ейпріл із цікавістю розглядала красиву, акуратно приготовану їжу й не втрималася від коментаря.

Ейпріл: Вау, Діано, твій обід виглядає неймовірно! Ти, мабуть, сама готувала?

Діана (усміхаючись): Не зовсім. Це мій старший брат Раф приготував. Він справжній майстер на кухні, і, хоча він ще зовсім молодий, його страви вже відомі навіть у Японії. Він дійсно обожнює готувати.

Ейпріл (здивовано): Справді? У Японії? Оце так! Можливо, колись і мені пощастить скуштувати щось із його страв.

Діана :Якщо хочеш я можу його попросиьи приготувати щось для тебе ?

Ейпріл:Ні це необов'язково.Я можу купити у його магазині чи він онлайн замовлення приймає?

Діана :Думаю тобі легше буде якщо я тобі принесу тим паче 1замовлення безкоштовно.

Ейпріл :Добре.

Коли поряд  з Діаною і Ейпріл з’явився маленький хлопчик із трохи ніяковою усмішкою. Діана одразу впізнала свого молодшого брата.

Діана (здивовано): Мікі? Що ти тут робиш? Ваша їдальня ж в іншому корпусі!

Він простягнув їй маленький контейнер із десертом, який Діана дійсно залишила вдома.

Діана (усміхаючись і беручи контейнер): Дякую, братику! Не знала, що в мене такий дбайливий брат.

Мікі з гордою усмішкою знизав плечима і швидко побіг назад, залишаючи Діану та Ейпріл у легкому здивуванні.

Ейпріл (з усмішкою): Мікі точно стежить за тобою. Який милий!Діана, трохи усміхаючись, дивилася вслід молодшому брату.Діана, трохи усміхаючись, дивилася вслід молодшому брату.

У цей момент до столу підійшли її друзі — Раф, Лео, Карай, Ренет, Кейсі та Донні, а також Мікі (друг і брат Лео, Рафа й Донні).

Кейсі (дивлячись на Мікі, що віддалявся): Ей, Діано, хто це був? Твій знайомий?

Раф (підморгуючи): Чи, може, таємний залицяльник?

Діана (сміючись): Ні-ні, це просто мій молодший брат. Його теж звати Мікі, як не дивно.

Донні (здивовано): Твій брат? І він спеціально прийшов сюди, щоб принести тобі десерт? Дбайливий хлопець!

Карай (з усмішкою): Це так мило. Треба ж, який уважний молодший брат.

Ренет: Так, до речі! Наш Мікі міг би взяти з нього приклад. Схоже, твій брат дійсно старається піклуватися про тебе.

Мікі (брат Рафа, ніяково): Ей, я теж дбайливий! Просто... по-своєму.Усі засміялися, а Діана, похитавши головою, усміхнулася, відчуваючи гордість за свого молодшого брата.

Шкільний гучномовець на всю майже їдальню оголосив, що викликає Діану до директора після обіду.

Ейпріл провела Діану до кабінету директора, де їх чекала несподівана сцена: біля кабінету на лавці сиділи троє хлопців із яскравою, привабливою зовнішністю, ніби щойно зійшли зі сторінок модного журналу. Трохи далі на лавці скромно сидів молодший брат Діани, Мікі, який виглядав помітно збентеженим.

Один із хлопців, з легкою усмішкою поглянувши на Діану, вигукнув:

Хлопець: Сестричко, що ти такого накоїла, що нас усіх сюди викликали?

Ейпріл застигла, вражено переводячи погляд із Діани на хлопці.

Ейпріл: Сестричко??? Зачекай... це твої брати?Я пам'ятала   їх по іншому.

.Діана (зі спокійною усмішкою): Ага. І нічого я не накоїла, чесне слово.Так багато часу пройшло.

Ейпріл здивовано похитала головою, все ще не вірячи в те, що відбувається, але помітила, що всі четверо братів дивляться на Діану з легкою усмішкою, явно здогадуючись, що цей виклик до директора може бути цікавим.

Директор (холодним тоном): Мікі, ти провалив усі тести. Як ти взагалі вступив до цієї школи?

Діана, її брати та Ейпріл обмінялися обуреними поглядами. Донні, старший із братів, зробив крок уперед і, зберігаючи спокій, звернувся до директора.

Донні(Брат Діани):Можна поглянути на його роботу?

Донні взяв тест Мікі, швидко пробіг очима результати. Його обличчя посмутніло, як і в інших братів, коли він побачив, що тест базувався на завданнях із кольорами.