Розділ 4

Яскравий, сонячний, літній день. Судячи по висоті, на яку піднялося світило, незабаром полудень. А ще, судячи з температури — літо. Гарячі промені розсіюються в кронах високих і товстих, як колони, дерев. Стою по коліна в траві, на узліссі. Легкий вітерець доносить запах різнотрав'я. Метелики пурхають. Птахи шебаршать у гущавині зелених гілок. Красота… Особливо приємна після кількох діб перебування у наскрізь продезінфікованому приміщенні. Де навіть повітря із балонів і не пахне нічим. Тобто зовсім нічим…

А ще… Це не пояснити словами, це може зрозуміти лише людина, позбавлена чогось назавжди і раптом отримає це. Німий заговорив, сліпий прозрів, глухий почув, паралізований... Ні, у мене не так прикро, але все ж таки неймовірно приємно — після багатьох років існування в кволому тілі та ще й у ролі «кришталевої вази» — відчувати, як під шкірою грають пружні, налиті силою м'язи.

Згинаю вкриті кучерявим, рудуватим волоссям руки і милуюсь біцепсами. Ні, далеко не Шварценегер, але міцний хлопчина. Худорлявий, але не виснажений. Статура, як у легкоатлета. А от у рості, схоже, не додали. Втім, я й у реалії був досить височенький, тож усе вірно. Двометровий велетень не наш ідеал. А загалом, маємо міцного, ставного парубійка. Судячи з пушка під носом, десь мого віку.

Помахав руками, відчуваючи опір повітря, пострибав… Нагнувся, присів… Погладив долонею траву. Ні, що не кажіть, а це насправді чудово. Усі відчуття такі, наче навколо реальність і я сам — не набір кодів чи пікселів, а справжній — живий. Пам’ятник треба поставити тому, хто винайшов ефект «повного занурення». Подумав трохи і вщипнув себе… Трясця, боляче… а це означає, що треба забувати про ігрові звички, коли кидаєшся у бій наосліп, не надто переймаючись захистом, бо головне перемогти, зберігши хоч трохи хітпойнтів. А потім можна підлікуватися зіллями чи просто перепочивши. А все чому? Бо через «клаву» і мишку біль не проходить. І як би не кромсали вороги твого перса на екрані, тобі самому навіть у носі не засвербить. Тут таке не пройде… Біль буде справжня. А отже, перш ніж щось зробити, варто сто разів оцінити ризики і добряче подумати: а як воно тобі відгукнеться.

Це ускладнює гру. А, з іншого боку, робить її навіть цікавішою. Жодного режиму «бога», лише гардкор! І нехай переможе розумніший та обачніший.

На мені простора сорочка, перехоплена у стані звичайним шкіряним пасом. Нижче — з такого ж домотканого полотна — ногавиці. На ногах — шкіряні постоли. На плечі — торба. В руці — плескатий кошик, сплетений з лози. В кошику якийсь невеличкий згорток і порожній поливаний горщик. 

Це візуально… А що з ігровими параметрами?  

Теорію я засвоїв, тож жодних проблем не виникло. Досить було заплющити очі і зосередитися, щоб перед внутрішнім поглядом виникла звична з усіх комп’ютерних ігор заставка інтерфейсу. Пробігся поглядом по звичних розділах і зупинився на плашці «Персонах». Подумки натискаю на неї. Плашка щезає, а заставка інтерфейсу заміщується розгорнутим аркушем, на якому намальований мій персонаж, чи я сам — яким тепер буду жити у цьому світі, принаймні кілька місяців. А то й усі законтрактовані півроку.

Ставний, атлетичної будови хлопчина. Навіть трохи смішно виглядає. М’язисте тіло, якого не посоромився б жоден спортсмен. І — напівдитяче обличчя підлітка, у котрого, як то кажуть, навіть молоко на губах не обсохло. Я в дзеркалі і то солідніше, старше виглядаю. Хоча, якщо уважніше придивитися, не все так однозначно. Вперте підборіддя, випнуті вилиці. Рубець поперек щоки. Насуплені брови… Усе це навіть графічно виказує, що мій персонаж не тюхтій та мамин синочок, а має характер. А темна ниточка перших вусів — підтверджує, що і з дитячих штанят він уже виріс і досяг парубоцького віку.

Не заперечую. Спершу я хотів зберегти власні риси, а потім подумав: а яка різниця? Я ж не заглядатиму кожні кілька хвилин у дзеркало? Так що дозволив системі згенерувати те, що на думку ШІ найбільше пасуватиме обраній епосі.

Одним словом, приймається. А тепер глянемо, який вигляд у мого перса в цифрових значеннях?

Василь Перепічка

Життя — 100

Досвід — 0/100

Рівень — 1

Клас — не обрано

Основні характеристики:

Сила — 1

Спритність — 1

Витривалість — 1

Кмітливість — 1

Спостережливість — 1

Удача — 1

Додаткові уміння та навики:

Не відкрито і не активовано

Предмети та спорядження:

Не надіто

Гаманець — 0

Вільні пункти характеристик — 3.

Не дивуюся. Усе як завжди. Заготовка під майбутню грозу всіх ворогів. А поки що — типовий нуб. Ну, так в цьому і сенс гри. Розпочати ніким, а завершити непереможним героєм. Кортить одразу підсилитися за рахунок вільних пунктів, але цього в жодному випадку робити не можна. Будь-яка гра перший досвід дає легко. І чим нижчий рівень, тим легші завдання. А от потім кожен пункт зубами вигризати доведеться. Тож не будемо поспішати. А ознайомимося із завданнями.