Життя Єви
Глава 25 Ольга
Минуло одинадцять років. Єва вийшла з операційної. Операція була важка, але пацієнтка виживе. Дівчина посміхнулася, хоч і була виснажена. Вона зайшла в ординаторську й почула дзвінок телефону. На екрані відобразилося ім’я класної керівниці Софійки.
— Добрий день, Олено Миколаївно.
— Добрий день, Єво Олександрівно. У школу прийшла жінка, яка стверджує, що вона рідна мама Софії.
Єва удочерила дівчинку після того, як вийшла заміж за Лева.
— Я зараз зателефоную Левові, ми разом приїдемо й поговоримо з тією жінкою.
Вона негайно зателефонувала чоловікові. Лев відпросився з роботи, і за півтори години вони були в школі.
У коридорі Лев побачив Ольгу й одразу впізнав колишню дружину.
— Привіт, Оля. Чому ти приїхала до школи?
— Хочу побачити доньку.
Вигляд Ольги був хворобливий. Для Софійки поява рідної мами стала шоком, але не несподіванкою: дівчина знала, що Єва їй нерідна мама. Вони з Євою мають теплі стосунки, і Софія вважає Єву своєю справжньою мамою.
— Ти її покинула, коли їй було пів року, а тепер згадала… — з докором сказав Лев.
— Я хвора на рак. Не забороняй, будь ласка, Софійці зі мною спілкуватися.
— Хай Софійка сама вирішує, чи спілкуватися з тобою. Вона вже доросла.
— Нам треба поговорити, тільки не у школі, — сказала Софія.
— Тут неподалік є кав’ярня. Можемо там, після закінчення останнього уроку.
#11628 в Любовні романи
#3765 в Сучасна проза
Відредаговано: 03.06.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
