Глава 18 Пропозиція Геннадія

У Єви випали вихідні в суботу та неділю, тож дівчина вирішила провести їх разом із Левом і маленькою Софійкою. Надя поїхала в село до батьків.

Закохана пара з донечкою хлопця гуляли на набережній. Літо добігало кінця, залишалися останні дні серпня.

— Слухай, кохана, — сказав Лев, — запрошую тебе поїхати зі мною на дачу сьогодні.

Єва здивовано подивилася на нього.

— Та так несподівано… Ми ж планували гуляти містом.

— Просто захотілося насолодитися природою в останні літні дні, — пояснив Лев.

Вже через три години вони були на дачі. Лев готував шашлик, Єва нарізала салат, а Софійка гралася у дворі.

Раптом у двір зайшов якийсь хлопець — не Микита, той, що приходив минулого разу. Він помітив Єву й запитав:
— Привіт, красуне, а Лев приїхав?

— Він он далі, — показала дівчина вліво.

Гість попрямував до Лева.

— Привіт, Леве.

— Привіт, Гена. Які дороги тебе занесли до мене? — холодно запитав Лев, не приховуючи свого невдоволення.

— Слухай, Леве, якщо ти вже приїхав, мусиш підписати дозвіл на знесення дачі. Я планую тут побудувати новий магазин, — сказав Геннадій по-діловому.

— Тобі що, землі в селі мало?! Я нічого не підпишу! — гнівно відповів Лев.

— Подумай ще. Я пропоную двадцять п’ять тисяч доларів, — спробував переконати Геннадій.

— Я не продам дачу й не підпишу жодного дозволу! — прокричав Лев.

Геннадій пішов, сподіваючись, що Лев передумає. Але хлопець твердо вирішив не продавати дачу — це була пам’ять про його дідуся та бабусю, яких він дуже любив.