У Єви в суботу й неділю випали вихідні, дівчина вирішила провести їх з Левом і маленькою Софійкою. Надя поїхала в село до батьків.
Закохана пара і донечка хлопця гуляють по набережній. Скоро уже закінчується літо, останні дні серпня.
- Слухай, кохана, я запрошую тебе поїхати зі мною на дачу сьогодні.
Здивована Єва подивилася на хлопця.
- Слухай, так неочікувано, мені ми ж збиралися гуляти в місті.
- От захотілося насолодитися природою в останні літні дні.
Уже через три години пара і дитина були на дачі. Лев готує шашлик, Єва нарізає салат, Софійка грається в дворі. Раптом у двір зайшов якийсь хлопець, не Микита, той що минулого разу приходив. Хлопець побачив Єву й запитав:
-Привіт, красунею, а Лев приїхав?
-Він он далі, - показала дівчина вліво, гість пішов до Лева.
-Привіт, Леве.
-Привіт, Гена. Які дороги тебе занесли до мене? - видно, що Лев не надто радий бачити знайомого, тому хлопець поставив запитання холодним тоном.
-Слухай, Леве, якщо ти вже приїхав, то ти мусиш підписати дозвіл на знесення твоєї дачі, я планую тут побудувати новий магазин, - по-діловому сказав Геннадій.
-Тобі що землі в селі мало?! Я не буду нічого підписувати!
Лев розізлився на названого гостя й глянув на нього гнівно.
-Ти все-таки подумай, я пропоную тобі двадцять п'ть тисяч доларів.
-Я не продам дачу й не підпишу дозвіл на знесення! - прокричав Лев.
Геннадій пішов, він сподівається, що Лев передумає. А Лев твердо вирішив не продавати дачу, адже це пам'ять про його дідуся й бабусю, яких хлопець дуже любив.