Глава 10 Важкий день

Увечері Єва зустрілася з Левом. Сьогодні він прийшов разом із Софійкою. Дівчина вже знає, що Лев працює економістом у великій компанії, любить активний відпочинок і бігає щоранку.

Хлопець і дівчина пішли в кінотеатр і купили квитки на ряд для поцілунків. Весь фільм вони цілувалися і обіймалися. Після перегляду фільму пара прогулялася містом, і вечір залишився в обох теплим і приємним спогадом.

Зранку Єва підійшла до лікарні, де проходить інтернатуру. Раптом у її сумці задзвонив телефон. На екрані висвітилося ім’я Віки. Єва проігнорувала дзвінок і вимкнула телефон.

День у Єви був важким: разом із досвідченим хірургом вона провела п’ять планових операцій і три термінові. Одна операція тривала три години. На жаль, один із пацієнтів не пережив втручання, і Єва розплакалася — морально це було дуже важко.

Повернувшись додому, Єва лише у своїй кімнаті увімкнула телефон і побачила пропущені дзвінки від Віки та повідомлення про нові спроби зв’язку.

Вечеряючи за столом разом із Надійкою, Єва розповіла про свій день:

— Смерть пацієнта — це жахливо, але, на жаль, у лікарській практиці таке буває. У мене ще такого не було, але думаю, цього неможливо уникнути.

— Твоя правда, — підтримала Єва.

Раптом задзвонив телефон. Це була знову Віка. Єва відповіла:

— Привіт, Віка. Слухаю тебе.

— Привіт, Єва. Завтра у мами день народження. Ти маєш скинути гроші на подарунок. А приїжджати не потрібно.

Єва хотіла щось сказати, але Віка відразу поклала слухавку.

— Що хотіла Віка? — запитала Надя.

— Завтра у мами день народження, і Віка хоче, щоб я скинула гроші на подарунок.

На Viber прийшло повідомлення з номером банківської карти.

— І що, ти скинеш гроші?

— Скину сто гривень. Я знаю, що Віка скаже, що це мало, але більше не можу — мені треба дожити до авансу.

— Правильно.

Єва перекинула на карту 100 гривень. Сестра швидко надіслала повідомлення:

"Єва, чому так мало?"

Дівчина відповіла:

"Бо у мене зараз небагато грошей, а мені потрібно дожити до авансу."

"Ти розумна, знайдеш, як заробити грошей," — написала Віка.

Єва припинила переписку — продовжувати її не мало сенсу.