Глава 9 Загадка

Сьогодні субота. Ми з Надійкою щойно закінчили прибирання в квартирі, я сіла на диван, щоб відпочити, я сижу у кухні на стільці. Надя зайшла і сказала:

- Єво, тобі хтось телефонує. 

Я пішла в свою кімнату, там мій телефон лежить. Подивилася на екран телефону і побачила, що мені телефонує Віка. Я відповіла на дзвінок.

- Привіт. У тебе справа до мене?

- Я зараз у селі. Чому ти не тут?

Сестра мене це суворо запитала.

Я розповіла про погрозу мами і про те, що мені розповів тато.

- Я тобі не вірю. 

- Якщо ти мені не віриш, то запитай у мами і тата про це.

- Ну, і вигадуй собі далі! Бувай!

Розізлена Віка поклала слухавку. Я повернулася у кухню й побачила, що Надійка їсть. 

- Смачного.

- Дякую. Хто тобі телефонував?

- Віка телефонувала, запитувала чому я зараз не в селі. Я їй розповіла про погрозу мами й про те, що мені тато прозповів, але вона мені не повірила.

- Так хай у батьків запитає.

- Я їй те ж сказала, а вона розізлилася й поклала слухавку.

- Не вірить, то хай так буде. Я подумала чи справдві у Лідії, твоєї біологічної покійної мами справді не залишилося нікого з родичів?

- Батько каже, що її батьки померли, а вона опинилася в дитячому будинку. А чому ти про це подумала?

- Я згадала, що я одного разу в старому фотоальбомі, який знайшла на горищі, були світлини жінки, яка дуже схожа на тебе. На звороті однієї зі світлин було написано Галинка, 1970 рік. Я запитала у батьків хто та дівчина, але мені відповіли, що викреслили цю жінку з життя родини. Розвивати цю тему ні мама, ні тато не захотіли, а я й не розпитувала у них більше, в інших родичів теж не запитувала. Можливо, це твоя родичка? Я попросила у сестри, щоб вона надіслала фотоальбом поштою.

- Виходить, що, можливо ти і я родички.

- Ми обов`язково з`ясуємо правду.

Єва подумала, що їй цікаво буде передивитися фотоальбом, який надішле Надійці сестра.