Глава 8 Несподіваний факт

Життя Єви протікає плавно: дівчина працює, зустрічається з Левом. Телефонувала мама дівчини й сказала, що вона може не приїжзати в село і тепер вона не донька ні їй, ні батькові. А якщо вона все - таки приїде, то вони офіційно від неї відмовляться.

Євм була готова до того, що батьки будуть проти того, щоб вона у місті працювала, але не думала. що все аж так далеко зайде. Причини такої поведінки батьків дівчина не розуміє. Єва помічала, що її мама більше любить Віку. 

Одного вечора Єва прийшла з роботи і зателефонувала татові.

- Привіт, тату. Як у тебе справи, у мами, Віки?

- У нас усе добре. А як там ти? Ти у справі телефонуєш?

- У мене все добре. Я хотіла запитати чи мама ще злиться на мене.

- Дуже сильно злиться. Вона не бажає тебе бачити.

- Але чому? Я її донька, як і Віка, але мама чомусь любить її, а мене зовсім не любить.

- Лариса не твоя рідна мама, але я твій рідний батько.

- Тату, що ти маєш на увазі?

Єва дуже сильно шокована.

- Коли я був молодий, то у мене був такий період в моєму житті, про який мені соромно згадувати. У мене була коханка Ліда , Лара, до речі, пробачила мене, а потім я дізнався, що Ліда вагітна. На жаль,твоя біологічна мама померла під час пологів, я умовив Ларису, щоб вона погодилася прийняти тебе. Вона спочатку не хотіла тебе приймати, але згодом погодитися. Ліда була з дитячого будинку, її батьки померли, вона у село повернулася у батьківську хату. Ти, до речі, копія Ліди.

- Тепер зрозуміло чому мама мене не любить. Я не просто не рідна для неї донька, так ще я для неї  нагадування про твою зраду. 

Єва просто приголомшена від того, що вона почала. Вона просто не змогла забути зраду мого батька. Єві навіть стало шкода жінку, яку вона вважала мамою. Не кожна жінка може жити зі зрадником і ще й кожнго дня бачити копію коханки свого чоловіка. Але з іншого боку ніхто Ларисі не заважав жінці розлучитися. Вона могла й не жити з її батьком.

Єва порощалася з батьком.

- Єва,ти вдома?!

Дівчину гукає Надія.

- Так, я вдома! У своїй кімнаті!

Єва вийшла зі своєї кімнати.

- Привіт. Чому в тебе такий вигляд, наче ти побачила привида?

- Та краще б я привида побачила.

- Що сталося?. Розповідай.

Єва і Надія сіли за стіл у кухні і дівчина розповіла подрузі про розмову з батьком.

- Отакої! Виявляється, що тобі рідний тільки батько, а мама нерідна.

- Так і є. я приголомшена, вражена, шокована. У мене всередині просто буря емоцій після почутого. 

Я почала ходити по кухні туди - сюди.

- Так, Єва, сядь, тобі потрібно заспокоїтися, я зараз зроблю м`ятного чаю, ми його поп`ємо, потім  повечеряємо.

Надійка поставила чайник, через кілька хвилин ми попили чай і повечеряли.