Глава 3 Знайомство

Удень Єва пішла у парк, сидить і читає про кістково - м`язову систему.  Раптом до дівчини підбігла дівчинка років трьох, розглядає уважно книгу. Єва закрила книгу й запитала:

- А де твоя мама?

Дитина показала вправо від від лавочки й сказала:

- Там тато.

Підійшов хлопець років 25.

- Софійко, тьотя зайнята, ходімо.

Але дитина уперто продовжила розглядати книгу, хлопець узяв доньку на руки.

- Софійка вам не завадила?

- Ні, дитина взагалі мені не завадила, її просто книга зацікавила, вона ж тільки вивчає світ. Те, що для нас з вами давно знайоме, для дитин и нове.

- Ваша правда. А можна поцікавитися, що ви з такою цікавістю читаєте?

- Про кістково - м`язову систему, у мене в понеділок буде іспит.

- Ви, напевно, в медичному університеті навчаєтеся.

- Так, на останньому курс, у середу захист диплому і у п`ятницю випускний.

- Я теж був студентом, два роки тому отримав диплом економіста. Нелегко було навчатися, коли є дитина, добре, що хоч мама з татом допомогли.

- А хіба ваша дружина не бере участі у вихованні Софійки?

- Вона покинула нас з дитиною, коли Софійці було пів року і навівть офіційно від дитини відмовилася.

- Співчуваю вам, це дуже прикра історія.

- Нічого, ми і без неї непогано живемо. А як, до речі, вас звуть? Ми кілька хвилин спілкуємося і досі не відрекомендувалися однин одній.

- Мене звуть Єва.

- А мене звуть Лев.

- Єво, я пропоную нам почати спілкуватися. Ви не проти?

- Не проти. Ви є у соціальних мережах?

- У фейсбук є мій акаунт під ім`ям Левченко Лев.

- А мій акаунт Чередніченко Єва.

- Я вам напишу. Нам потрібно іти, скоро Софійка має пообідати та і я теж.

Єва і Лев попрощалися, хлопець пішов.