"У світі, де тіні стають ворогами, а слова не приносять полегшення, страждання і одержимість ведуть до безодні, з якої вже немає повернення."
Де сутінки прийдуть там й тремтіння чуже, І ворогом тінь, що росте й проросте. Не крик і не шепіт — лише пустота, Що дивиться з серця й не знає "прощай".
Слова не мовчать, але й не живуть, Вони, мов полин, гіркоту їй несуть. І кров на долонях, й на губах зацвіла, Не коханням від нього, то й не слова.
Її сміх, як ланцюг, а погляд є ядом, Він сам спокусився, вона ж і буде стражданням. Одержимість — то він, той хто дивиться крізь, І тягне її у безодню зі сліз.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.