"Не бійтеся відпускати. Ті, кого ми любимо, завжди залишаються з нами у нашій пам’яті та серці."
Художник розфарбував світанок у теплі кольори, Щоб смерть не нагнітала. З неба дивиться на заплакане своє дитя, Й пробачає сонцем із вогню у сяйві дня.
Прощення просить всіх за все погане, Без пам'яті на це. Прощення просить за бистру втечу в теплий рай, І без обіймів на прощання.
А зараз молода особа в небі, Продовжує мішати цвіт. І бачить, що не спить заплакане дитя, Пташинку присилає проспівати їй.
У ній душа "особи", Колискову заспіває на світанку. Щоб заплакане дитя, Хоч на трохи очі закривало.
"Не має вічності в житті у нашім, Змирись, моє дитятко. І не держи мене у світі вашім, Не маю вже у наший дім тропинки я.
Люби та споминай із радістю, моє дитя, Тут добре, там де я, хоч вас немає. Не бійся відпускати нас у теплий край, Колись зустрінемося й заспіваємо разом."
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.