Розділ IX Небезпечне завдання

- Сьогодні підеш на риболовлю разом з усіма,- промовив вождь Сід (а це був саме він), грізно звівши брови, а потім засміявся, побачивши дещо ошалілий вираз обличчя гостя.- Не треба мене боятися, зазвичай я в хорошому настрої, сьогодні саме такий день. 

Побачивши розслабнений вираз обличчя Райяна, вождь продовжив:

- Це буде не звичайна риболовля,  а полювання на рибу гостозубку. Ми звемо її так за дуже гострі зуби, Та такі гострющі, що навіть було декілька випадків , що рибалкам відкушувала пальці. Гострозубка дуже смачна, але її важко впіймати. Вона водиться лише в озері, що знаходиться в цьому лісі. Якщо впораєшся, то можеш залишатись у нас, а як ні- то йди собі далі, дармової їжі в нас немає.

"Що ж, справедливо",- подумав Райян.

- Я згоден,- промовив він вголос 

- Радий, що ти погодився,- щиро сказав на це Сід.- Вирушатимете, коли всі тут зберуться. Йти досить довго, тому я попросив наших жінок зібрати вам все необхідне.

- Дякую,- сказав Райян.

Вождь лише на це хитро всміхнувся, а потім промовив:

- Не хочеш перед дорогою розслабитись та покурити трубку? В неї я кладу різні трави, які розслаблюють та налаштовують на гарний лад.

- Та ні, дякую, я не прихильник паління. Я розслабляюсь по-іншому.

Вождь Сірих вовків стенув плечима, типу "Справа твоя", а потім сів біля входу в печеру і запалив. На запах диму з печери вийшла бабця Сибілла зі своєю довгою трубкою, сіла поруч з сином і запалила. До Райяна донісся приємний запах диму. І він навіть трохи пошкодував, що не палить.

Потроху почали сходитись чоловіки, які мали вирушити на рибалку. Коли всі були взборі, мандрівники попрощались та вирушили до озера за рибою. 

Відважних риболовів не було три дні. В племені Сірих вовків вже почали трохи хвилюватись, звертатись до духів за допомогою. Для цього їхній жрець запалив вогонь і щось довго протяжно співав та бив у бубен. Коли спілкування з духами було закінчене, він повідомив, що хвилюватись нема чого, вони живі.  Плем'я полегшено зітхнуло.

Того ж дня вже під вечір рибалки нарешті повернулись додому. Першою їх помітила маленька Клео, яка з радісним криком кинулась до батька. Сід підхопив маленьку доньку та підкинув угору, а потім спіймав. Клео аж захлиналась від щасливого сміху. Потім до рибалок кинулась решта племені Сірих вовків. Всі його члени радісно вітали відчайдухів, що живими повернулись додому.

Як виявилось, гострозубок наловили багато. Сід розповів, що і Райян спійиав аж дві штуки. Після таких слів дівчата з племені почали подивлятись на нього з цікавістю.

Бабця Сибілла наказала чистити та готувати рибу. Після цього жінки засмажили смачнющих гострозубок на вогні. Всі сіли навколо вогнища, повечеряли, а потім почали танцювати дикі первісні танці.

"А не так вже й погано тут живеться",- подумав Райян і собі приєднався до інших в танці.

Вночі сталась ще одна приємна подія- Хлоя і Еліза знов помінялись місцями. Тепер дівчата були знову в своєму тілі. Вони спали, тож про це дізнались лише вранці, коли прокинулись. Радості дівчат не було меж. Але про це вже в наступному розділі....