Розділ VIII В лігві Сірих вовків. Життя по новому

Лежачи на шкурі в гостьовій печері, Райян Джерсі довго не міг заснути. Вірний Річ спав біля ніг. Поряд з ними сопів динозаврик, поклавши голову на обидві передні лапки. Молодого чоловіка хвилювало його майбутнє- надто хитким та нестабільним воно було. На щастя, поки що все обійшлося- вони живі та здорові, та невідомо, що буде далі.

Ранок приніс нові думки та хвилювання. Коли сонце вже трохи піднялось над горизонтом, до гостьової печери навідалась одна з дівчат, які вчора їм допомагали освоїтись, та принесла смаженого м'яса і чаю з засушеного листя малини. Молодий вчений був радий і такому сніданку, хоча зазвичай він снідав пластівцями з молоком, сендвічами та кавою.

Райян поцікавився у гості, які настрої в племені щодо них та що може чекати всіх їх у майбутньому. Дівчина виявилась говіркою та поділилась по секрету, що їх все ж помилують, адже в них не прийнято їсти гостей, навіть незваних та несподіваних. Молодому чоловікові трохи відлягло від серця. Потім вона повідомила, що після сніданку їх чекають на тому самому місці, де вчора була нарада. На запитання для чого, дівчина сказала, що вождь племені хоче дати їм якесь завдання, щоб без діла не сиділи, а допомагали. Після цього гостя швидко попрощалась та побігла у справах, а Райян з апетитом почав їсти дичину, жалкуючи,  що до нього немає свіжовипеченого ароматного хліба чи ж картоплі фрі з соусом. Кістки з залишками м'яса він дав Річу.

Коли Райян з вірним другом підкріпились, до печери забіг Діно, що теж, як виявилось, снідав, смакуючи рослинною їжею у лісі. Динозаврик був вегетаріанець, тому для нього проблем з їжею не було. Оскільки із сніданком було покінчено, друзям час було вирушати у лігво первісних людей. Подумки Райян охрестив їх Вовки, адже майже всі вони, як він встиг помітити, були одягнені в шкури саме цих тварин.

Сумно окинувши оком печеру, до якої вже трохи звик, молодий вчений вийшов з чотирилапими друзями надвір та попрямував в бік жител Вовків. Прийшовши туди, він підійшов до головного та запитав чому він хотів його бачити. Той зловіще усміхнувся та повідомив наступне...