Розділ V В чужомі тілі. Нове життя

Коли Еліза прийшла в чуже плем'я Білі ікла, вона була вся як на голках. Їй "пощастило"- якраз був час вечері, все плем'я зібралось біля вогню, розказуючи як пройшов день. Дівчина сиділа, набравши в рот води. Коли дійшла її черга, відмазалась декількома загальними фразами, а потім з остервінням вгризлась в шматок м'яса, який саме їла. Смак їжі вона навіть не відчула. Еліза-Хлої було цікаво чи не видала вона себе чимось. 

Після вечері до неї підійшов "татко" Гас. Він помітив її нервовість, тому вирішив запитати чи не трапилось чого буває з нею. Вона була улюбленлю його донькою, не дивлячись на норовливий і часом непростий характер. На що Еліза-Хлоя відповіла, що все добре, мило посміхнувшись цьому кремезному чоловіку середнього зросту з глибоко посадженими темними очима, що мав невеликий круглий животик спереду.

-Точно захворіла, - стурбовано  промовила її "матуся" Глорія, підкотившись до них непомітно.- Це щоб Хлоя, та так ніжно усміхалась і мовчала постійно!

З цими словами вона схопила доньку за руку та потягла за собою в печеру, щоб покласти відпочити. Еліза тільки тихенько зітхнула і змирилась зі своєю доленькою. Це ще вона поки легко відмазалась! А ось що буде далі і як себе поводити, краще і не думати поки. 

Не краще справи були і в Хлої- Елізи. Вона навпаки ніяк не можла настроїтись на ніжний лад. За свою природою Хлоя була повною протилежністю Елізі, і точно ніяк не була схожа на ніжну квіточку. Тож дівчина, як і Еліза вирішила мудро мовчати, де можна. Коли випала нагода, вона взагалі втекла від Сірих вовків  до річки, щоб сховатись від усіх і обдумати подальший план дій. Але дівчині не дуже пощастило-  там ії побачив Алан і радо підбіг, пристрасно поцілувавши в губи. Хлою всередині аж закоротила, але мусила терпіти - це ж тепер її новий "коханий" на невизначений час. Дівчина вирішила будь-що зробити якнайшвидше три добрі справи, ще й Елізу пришвидчити, бо якось зовсім некомфортно їй було в новому тілі, хоча Еліза і була гарнішою за Хлою, але остання сумувала саме за собою.

Від думок її відірвав Алан, який якраз саме щось в неї запитував.

- Що? - перепитала Хлоя- Еліза, невинно кліпаючи очима (Еліща певно б так і зробила!)

- Ти якась сьогодні не така, дуже розсіяна, зовсім мене  не слухаєш, - промовив Алан, незадовооено підтиснувши гарні вуста. 

- Вибач, Аланчику, я просто дещо прихворіла- другий день чогось болить голова,- швидко промовила Хлоя, молячись всім богам, щоб новий "коханий" повірив. Ще й жалібне обличчя зробила при цьому.

І Алан повірив. Зі словами "Бідолашна ти моя!" він притягнув дівчину до себе, захопив у кільце своїх м'язистих гарних рук та так і не відпускав до кінця побачення. 

Хлоя- Еліза в душі зітхнула з полегшенням. Їй було бридко прикидатись Елізою перед цим чудовим хлопцем, та що поробиш? Інакше, на жаль, поки вона не могла.

За всіма стражданнями дівчат пильно спостерігала велика сиза пташка, яка то сиділа на гілці дерева, то якраз пролітала повз. Це була богиня лісу, якій дівчата не допомогли, коли вона просила допомоги, перетворившись на жінку, що оторима травму ноги. Оці пташки лукаво блищали, коли вона дивилась як дівчата відчайдушно вдиваються в нові образи.  Але богиня лісу вирішила їх провчити та не допомагати їм доти, доки дівчата не допоможуть іншим.

Любі наші читачі та читачки, цікаво які ж саме добрі справи зроблять Еліза та Хлоя? Та що за новий герой ще скоро з'явиться в нашому первісном  світі? Якщо так, то і далі читайте наші нові розділи. Дякуємо, що ви з нами! Любимо та обіймаємо кожного з вас.