24

- Кіаз! Швидко! Біжи! Там Обрієтту викрали, а твого батька вдарили підсвічником по голові! – кричав він на весь сад.

Кіаз тим часом відстрілювався від бандитів, а потім кинув все й побіг у кімнату Обрі.

- Тату! Живи будь ласка! Не покидай мене!

Та старий не подавав жодних признак життя.

- Лерой, ти викликав швидку? – не обертаючись запитав він.

- Вона йому вже не знадобиться. – з розмаху ударив тим же підсвічником він його по голові.

Той одразу упав на старого. Підсвічник Лерой підхопив і заховав за піджаком швидко подавшись до своєї машини. Прокинулася Обрієтта із зв’язаними руками і ногами й заклеєним ротом сидячи на стільці, у приміщенні схожому на кімнату для допитів без вікон з величезним дзеркалом за спиною. Перед нею стояв стіл із лампою й ще один стілець. За дверима чулися чиїсь далекі голоси, а потім хтось відчинив двері. Це був Арда. У нього в руках був пістолет. Очі наче були не його, наповнені гнівом і ненавистю.

- Ммм! – спробувала закричати Обрієтта, та скотч на устах не давав цього зробити.

По щоці потекла перша сльоза.

- Обрієтта. Слухай. – він вказав поглядом на дзеркало, наче щось натякаючи.

Отже все таки там хтось був.

- Я зараз обережно розв’яжу тебе. – продовжив він. – Пообіцяй, що не будеш тікати і кричати.

Він відклеїв скотч з рота.

- Що відбувається? – запитала вона, доки Арда її розв’язував.

Тим часом Хазар і Х’юго спостерігали за всім з-за дзеркала. Говорити пошепки Арді було заборонено, тому він використовував міміку, та дівчина нічого не розуміла.

- Я думаю, ти здогадуєшся чому ти тут. – повів розмову хлопець. – Я не зі зла. Я не хотів щоб все так сталося. – він зарядив пістолет.

- Арда… Ти… - Обрі голосно видихнула. – Я не хочу, щоб ти страждав через мене, тому знай: якщо ти вистрелиш – то я пробачила тобі. – заплакала вона.

Хлопець прицілився, а потім не роздумуючи почав стріляти. Та пулі летіли не в дівчину, а в саме дзеркало.

- Послухай! У нас мало часу! Зараз вони ввірвуться! У кінці коридору тебе чекає Юстін. Я відволічу їх, а ти тікай. Добре? Не зволікай! Я тебе дуже сильно кохаю. Живи заради мене. – швидко і зрозуміло проговорив Арда.

Одразу після цих слів у кімнату ввірвалися троє чоловіків. Хлопець почав стріляти у них, ще коли ті були у дверях і за командою дівчина побігла в кінець коридору, а він вирушив за нею.

- Що це ти показуєш? Героєм хочеш бути? – зловив його за рукав Хазар.

Хлопець же посміхався і дивився у слід дівчині. З його очей котилися сльози. Один вистріл. Арда відчув гарячу біль у грудях. Хазар випустив пулю прямо в груди. За спиною роздалися аплодисменти Х’юго й з божевільним сміхом він підійшов до Хазара вказуючи рукою на дівчину, яка саме в цей момент зупинилася. По її тілу пронеслося тремтіння і вона злегка обернувшись, вже було, збиралася побігти до пораненого Арди та Юстін схопив її за руку й потягнув силою до виходу.

- Не можна! Обрієтта! Не можна! Він довірив мене тобі. – кричав він дорогою, хоча й у нього по щоках покотилися теплі сльози.

- Пусти! – не своїм голосом кричала дівчина.

Та хлопець не зупинявся. Хазар оперся на стіну голосно видихнувши, навіть не намагаючись наздогнати їх.

- Я ж тобі казав. – ще голосніше розсміявся Х’юго.

Юстін посадив Обрі в машину і щойно охоронці почали закривати ворота натиснув на газ. Обрієтта була врятована, хоча й не зовсім щаслива.

Смеркло. Знову на небі повно зірок. Ви коли-небудь помічали як їх багато літом? Просто нереально! Дивишся, а там цілий невідомий світ! Іноді так хочеться, щоб виросли крила,ти просто взлетіла і змогла з легкістю торкнутися однієї з них. Хоча, вони й на відстані просто неймовірно прекрасні. Цікаво, як Бог створив їх? Вони наче мільйон ліхтариків зі своїми душами. Говориш до них і на душі одразу таке дивне відчуття, наче тебе підтримало одразу 100 людей. Якось Кіра Борг сказала: “ Щоб заглянути на мільйон років тому, не потрібно машини часу, - досить підняти голову і подивитися на зірки”. Вони теж вигорають, але це не означає, що ми не можемо дивитися на ту ж зірку, на яку колись дивився Соломон, правда?

Щиро дякую, що дочитали до кінця! Якщо ви хочете побачити другу частину цієї історії підтримайте книгу зірочкою і відгуком, а також не забудьте підписатися на автора. Друга книга із захоплюючою, романтичною історією знаходиться у процесі написання і вже зовсім скоро побачить цей світ! Вдячна кожному за підтримку! Слава Україні!