Розділ 3

– Що? Зйомки в Іспанії? Та ми ніколи там не були і навіть не знаємо мови! – в один голос викрикнули Ілона і Алекс, Гілові на секунду здалось ніби це хтось один, але ж двома голосами!

– Так, а ви як читали контракт? Там все написано, – Гіл Крістофер тихо зітхнув. – Та годі, не хвилюйтесь, з вами буду я і вся знімальна група, помічники, перекладачі.

– Але Гіл… Крістофер… дядько Гіл… Та як мені звертатись до вас? – трохи розгубилася Ілона. Уявляла ж собі старигана, а тут молодий чоловік, та ще й симпатичний, зараза. Волосся настільки темне, що переливається  і очі темно-сині, ніби намальовані, або ж лінзи…

– Еее, який дядько, просто Гіл, мені ж лише 24.

– Вибачте, Гіл… – дівчинка трохи почервоніла. – І як йому вдалося стати таким відомим і  багатим, коли йому лише 24? – подумала Ілона. – Так, я також буду старатися і стану відомою акторкою! – ще й посміхнулася вона.

– Ну, так вже краще, – усміхнувся і Гіл. – Збирайте речі, завтра вилітаємо.

Вже з самого ранесенька вся знімальна група готувалася до перельоту, для них навіть виділили цілий літак. Постійно переміщалися прожектори, мікрофони і ще багато техніки, назви якої так і не запитали, бо всі носилися, відмахуючись. Раптово набігали гримери і помічники, носилися наче з принцесами і це не могло не сподобатися. Гримери зробили з дівчат справжніх лялечок і вони навіть встигли познайомитися з іншими акторами, а помічники і асистенти приносили капучіно і бутерброди, їх ганяли за всіма потребами, здається вони виконували найбільше роботи.

Хотіли зняти сцену прощання двох подруг в аеропорту, Ілона відлітає, вони плачуть, Алекс не витримує і летить за нею наступним ж рейсом, багато людей намотували круги, зображуючи випадкових перехожих і пасажирів, які постійно спішать.

Гіла чомусь посадили на якесь дивне складне крісло, дали йому якийсь мікрофон (назви  якого я ніяк не можу пригадати), який ще більше давав сили його голосу, він покликав ще когось і вони стали щось обговорювати. Потім понабігали журналісти, ще якісь фанати, потім охорона, фотографи і все це перемішалося. Гіл перерізав велику червону стрічку і дав інтерв’ю, потім урочисто оголосив початок зйомок.

– Ілона, як класно! Здається зйомки починаються, я так хвилююсь, – Алекс тремтіла, але усмішка не сходила з її вуст.

– Що? Вже зараз? Я ще не готова! – мало не зомліла Ілона. Сценарій перших сцен їм дали тільки вчора, але слів там було не багато, то ж вони все вивчили на зубок, та Ілона все-одно переживала.

– Ой, та годі, в тебе всього декілька речень і пару сліз, а мені треба зобразити драму, – Алекс вилізла на якийсь ящик і почала розмахувати руками. – Ах,моя найкраща подруга їде в Іспанію, вона буде там зовсім сама, – хапалася вона то за голову, то за серце, – її батьки ще про це не знають і за це напевне влетить мені, адже це я сфальсифікувала згоди батьків на твій переліт, я найкращий друг у світі, шкода тільки що мене викинуть в кінці фільму, – знудилась Алекс і злізла з ящика.

– Браво, браво, а тепер те ж саме тільки по сценарію, – кричав Гіл по своєму мікрофону, ну як же він називається?

– Мені потрібен автограф!  – прозвучав тонюсінький голосок, а коли дівчата повернулися, то побачили гарненьку дівчинку в блідо-рожевому платті, біленьких носочках, туфельках такого ж кольору, кучерявим світлим волоссям, блакитними очима і надутими губками.

– О, який маленький ангел, – прийнялась щипати дівчинку за щічки Алекс.

– Хіх, Алекс вона здається автограф просила,  – загордилася Ілона і вже встала в горду позу відомого актора, якому вже набридли такі прохання.

– Не твій, страховисько, а Гіла, – вимовило “янголя”.

– А… я…– закашлялась Ілона і перейшла в блідий колір, – я страховисько? – ледве стримувалась Ілона, а тим часом підбіг Гіл.

 – Ну що, вже відчули себе в ролі відомих акторів? – Гіл пробігся очима по нас і по дівчинці. – О і ти тут, а де мама? – засюсюкав до дівчинки Гіл а Ілона вже була схожа на привид.

– То в нього ще й дружина і дитина, а я мало не закохалася… А-а, мені не можна навіть думати про нього! – подумки картала себе Ілона.

– Знайомтеся, – не помічаючи стану Ілони усміхався Гіл, – це моя племінниця Ангеліна.

– Племінниця…– тихенько повторила Ілона.

– А ім’я їй підходить, – прошепотіла на вухо їй Алекс і усміхнулася, бо зовнішність буває оманливою.

Гіл ще про трохи поговорив з Ангеліною і до нас підійшла вражаюче гарна жінка, з такими ж золотими кучерями, блакитними очима і надутими губами як в Ангеліни.

– Гіл, милий, нам з Ангелінкою пора на репетицію, – вередливо протягнула вона і Гіл, ввічливо поступившись, пішов на своє робоче місце, –  ми ж не останні ролі граємо, – додала вона скоса глянувши на нас.

– Ходімо, – гаркнула вона до маленької і взяла її за руку.

– А вона вся в маму, – усміхалася хитро Алекс.

Незнайомка хмикнула і пішла, потягнувши за собою кучеряве маля.

– Тепер ясно звідки Ангеліна взяла характер, але з такою мамою нічого і не скажеш.

– Це не смішно, Алекс, – нахмурилась Ілона, відчуваючи в блондинці суперницю, – бідолашний Гіл навіть не знає які акули його оточують, – зробила сумні очі Ілона і навіть збиралася пустити сльозу. Гіл це зрозумів по-своєму, подумав що вона ввійшла в роль, бо фраз він її не чув і використав у фільмі, адже Ілона прийнялась відразу грати роль і її настрій тільки допоміг їй, перші сцени зняли швидко, так, що Гіл не міг натішитися.