Останнє слово
Ось і прочитана остання історія…
Знову пропоную уявити картину галерею. Ви ходите по коридору, а з лівої чи справої сторони лунають чиїсь голоси:
- Агов! Чуєш!? Ходи сюди. Я тобі дещо розповім.
То до вас, любі мої, звертаються картини. Ви до них підходите, а вони показують власне життя. У когось веселе та безхмарне, у інших сумне або загадкове. І така ніби розмова триває дуже довго.
Чи хотілося вам, любі читачі, туди потрапити?
А якщо я вас поставлю перед фактом: ви там уже були. А як?
Саме мої оповідання й є тими картинами, які розмовляли з вами. А усі разом вони складають ту саму галерею.
Справа в тому, що основою моїх маленьких творінь в цій збірці є побачені картини відомих художників. Можливо, прочитавши одне з моїх оповідань, ви могли помітити в зображенні щось знайоме. А якщо ні, то маєте можливість знову пройтися сторінками цієї книжки й відгадати, які саме екземпляри живописного мистецтва приховані в моїх творах.
Я сподіваюсь, що час, який ви, любі читачі, провели з цією збіркою оповідань не пройшов даремно.
З повагою Смєшко Катерина, авторка «Життя ПЕНЗЛЯ та ДУМКИ»