РАНОК
Листопад, скоро люта зима, на вулиці холодає, мороз, але так затишно.
Я прокинулася, і мама відразу зве:
-Лізо, сніданок готовий!
-Йду мам, йду- Я була дуже сонна.
Після ранокових процедур та легенького макіяжу, я пішла снідати.
-Фу! Мам я не люблю броколі! А вчорашньої піци не залишилось?
-Їж броколі, треба тримати себе в спортивному вигляді! Піца і суши залишилися, але ти мусиш їсти дієтичну, здорову їжу!
-Можна суші?
-Ні!
Після сніданку я одягнулася і пішла в той парк, у нас був вихідний-субота.
-О привіт Ліз!
-Ага, ну кажи, що мав сказати!
-Це зовсім випадково сталося… Я прийшов до Джуліт аби разом приготувати сюрприз і - Я недавши йому договорити:
-Сюрпиз видався!
-І вона запропонувала чаю, я випив чай, а там була якась речовина, від якої ти не конролюєш себе, і того я почав до неї приставати… Вибач, я ж дійсно кохаю тебе!
-Ні, я тебе вибачити не зможу, ні, ні! Я не хочу!
Все бувай! Зникни з мого життя! Ні, ні, ні…-Я в той момент розгубилася і просто не хотіла його вибачати, але серце…