Вдома
-Лізунь, це ти?
Я нічого не відповіла, просто зайшла в кімнату і знову плакала.
-Доню, ти що плачиш?-з подивом глянула на мене мама.
-Ні, мам, тобі здалось…
Все-таки мамі довелося розповісти про Кена, кохання і Джулі.
Коли я все розповіла геть все, мама глянула на мене і каже:
-Лізо, це правда?! Вибач, я намагаюся не кричати на тебе, але…
-Мамо, так це правда!
-Донечко, не хвилюйся ми разом знайдемо вихід з цієї ситуації. А?
-Дякую, мамуль.
-В мене є план!- Лукаво усміхнулася мама.
-Який?
-Знайди іншого хлопця, подругу нову і зажигай з ними, а на отих Кена і Джулі ''плюнь". Забудь їх!
Я кинулася обіймати матусю, якщо цчесно я навіть подумати не могла що мама мене підтримає, я думала навпаки накричить і все.