Розділ 6: Лихварі це не жарти.

Асим за останній рік часу, пережив неймовірні події у особистому житті. Через втрату Арди, батько, вирішив знайти спосіб, повернути Мюґе додому. Хоча, Мехмет Емір, був проти затії зятя, але пішов на поступки, через стан Хулії.

На протязі півроку, дівча перебувало у стані шоку, що батько відвернувся від неї та щей запроторив разом з матір'ю у клініку, лікувати нервовий зрив. 

Якось, коли Мюґе провідував Атеш, дівчина розповіла, про борги Джеміля, перед лихварями і що вони їм погрожували, тому перебуваючи під тиском злочинців Джемаль почав бути байдужим до всього довкола. Про її стан і те, що вона переживає, він і чути не хотів, оскільки не вважав проблемним хвилювання за їхні життя. 

-Тобто, він піддав риску і своє життя і твоє? Добре, припустимо. Скажи нарешті про яку суму йдеться?

-Атеш, але не говори мамі. Благаю. Я навіть браслет з перлами та діамантами з білого золота продала, щоб потягнути час, - нервово покачуючись на ліжку у найкращій палаті лікарні промовила Мюґе. 

-Заспокійся. - промовив чоловік сестри дівчини.

-Сестричко, - зайшовши у палату промовила Бахар, яка провідувала Евсун, - як ти? 

-500 000 лір. - дивлячись прямо в очі Бахар промовила Мюґе.

-Що? Скільки? Сказитися можна? - нервово промовив Атеш. - у нього що розуму не було зовсім, позичати такі кошти у наркоторговців? А ти, мовчала? Прекрасно! Це все змінює, чуєш! Ти, маєш мені довіритися. 

-Атеш, що коїться? Про що це ви, говорите? - Підійшовши до ліжка Мюґе, промовила Бахар.

-Останні місяці не можу заснути. Все переживаю, що мене вб'ють, ті кому Джемаль був винен гроші. Я так не можу! Це він мене принижував, називаючи дурним розпещеним дівчиськом! Зраджував і не раз! Повертався п'яним додому! Вів брудні справи за моєю спиною. Наражав моє життя небезпеці! Погрожував фізичною розправою.

Мюґе, раптово сильно клацнула пальцями у повітрі. 

-Телефон! Атеш! Там є записи розмов. Там є смс від бандитів про борги і там є аудіофаїли з погрозами на мій рахунок. 

-Що, що? - Бахар намагалася, не говорити зайвого. Вона з одного боку розуміла, чому Атеш захищає Мюґе, а з іншого, не хотіла давати марних ілюзорних надій сестрі.

Мюґе, благала, Атеша, допомогти вийти їй з лікарні чим по швидше, бо тато декілька днів тому, проговорився, про дивне смс, і про якийсь борг. Дівчина боялася, що її знайдуть бандити та позбавлять життя через борги, які винен її померлий чоловік.

Бахар попрощавшись з Мюґе, поїхала у Торговий центр за краваткою для батька, яку замовила напередодні, а Атеш, відправився у поліцейський відділок з телефоном Мюґе, щоб комісар Сулейман, знайшов людей які погрожують, дівчині через борги Джеміля. 

Комісар Сулейман, якраз і був новим слідчим у справі про наркоторговців і прагнув нарешті посадити за грати справді винних осіб, а не тих на кого вкажуть лихварі, щоб прикрити свої мажорні жопки.

Атеш приїхавши додому, якраз чує розмову Хулії по телефону з медсестрою, але він має спершу порадитися з тестем та Асимом, а тоді говорити з Хулією, тому нишком навшпиньки пробирається у кабінет поки мати Мюґе його не помітила. А Хулії і не до цього, вона нервово розмовляє з медсестрою, яка вколола Евсун нейролептик з вітамінами, які викликали у колишньої невістки параліч.

-Дівчино, ти, розумієш, що це лише вітаміни, на підтримку стану здоров'я Евсун? Що ти, мені белькочеш весь час, про побічні ефекти?! Вона моя невістка! У чому ти, мене підозрюєш? - напівстиха говорить Хулія, стоячи біля вікна у вітальні маєтку Атаханів. 

-Пані Хулія, ви, не мали права без мого дозволу замінювати препарат. Звісно, ваша невістка, молода і у неї цей стан ненадовго, але, я не хочу бути причетною до ускладнень. 

-Я завтра до тебе підійду в ординаторську. Не хвилюйся ти, так. Нічого ж поганого не сталося. Бувай. Не турбуй мене у дома. 

Вимкнувши телефон, Хулія, аж скипіла, зі злості, бо добре знала, що у Евсун є схильність до алергічних реакцій на ліки, а особливо на нейролептик, які їй призначили лікарі. Свекруха, підмінивши препарат на аналог, але більшої дози, ризикувала, втратити і Евсун і близнят. 

"Прийдеться дати, цій медсестрі, добрячої причуханки та хабаря! Нехай знає своє місце!" - думала жінка, поправляючи пасмо волосся, яке спадало з лівого боку обличчя. 

За місяць часу, здавши наркоторговців, які були лихварями, Джеміля, а отже і причетними, до його смерті, Атеш з Асимом, наводять слідство у інше руслу. 

Через деякий час, Мюґе, відправляють пожити до друзів та партнерів родини Атахан - Дамірів, де дівча знаходить спільну мову з двома звединими сестрами Пелін та Букет. Але хто знав, що це обернеться, вічними гульками для дівчат, які вирішили, що поки молоді, мають спробувати відірватися на повну. П'яні вечірки нікого не дивували, а Хулія та Неріман, бісилися до чортиків, від витівок, своїх чад. Так, як Неріман, з презирством відносилася до Букет, через те, що та їй не рідна, то завжди і в усьому була винна лише вона. 

Якось бабуся Ґюльназ, розсердилася на онуків, і з опалу промовила:

-Усе що ви, маєте, не ваше! А ви, тринькаєте гроші, які отримали у спадок від дідуся! Сором! Який сором! Добре, хоч, онук, мене слухає. 

Ой, та що вона там знає про послух її онука Бурака? Як тільки запідозрили затримку у розвитку сина, цей колишній гультяйчик, скинув догляд за дитиною на жінку та прислугу і поринув у роботу, лиш би не бачити той біль через проходить його дружина Лале та син. 

Так минають ще декілька місяців, до моменту, презентації нового кліпу Мурата Абі та пянки, Мюґе, Пелін, Букет, Нані та Феріта Корхана. У той самий злощасний вечір, Бурак Дамір, знаходить заповіт дідуся, а Евсун після майже 5 місячного паралічу, починає відчувати ноги. 

Перед вечіркою, Мюґе свариться з Бахар, через те що сестра намагається захистити Евсун, по при усе, що її названа сестра зробила їхній родині.

-Так що ти, не кажеш Бахо! Тобі шкода її? Якби не вона, якби не ви, Арда, був би живий!