Життя не цукерка (hayat şeker değil)

Розділ 7: Отрута

Повітря в Стамбулі сьогодні було настільки густим від несказаних слів, що, здавалося, його можна різати ножем. Поки головні гравці вели війну за акції, справжня отрута почала розливатися по венах родин Атахан та Дамір через вчинки тих, кого звикли вважати просто "додатком" до великих імен.

​Пастка для Ефсун

​У стерильній тиші віп-палати Ефсун спала, не знаючи, що її доля щойно була продана. Мехмет Джан, поправляючи манжети дорогого піджака, зустрівся поглядом з тією самою медсестрою, яку раніше залякувала Хулія.

​— Нейролептики були лише початком, — прошепотів Джан, простягаючи конверт, набитий доларами. — Тепер вона має заснути глибше. Мені не потрібно, щоб вона встала на ноги саме зараз. Її параліч — це мій спокій.

— Але пані Хулія... — завагалася дівчина.

— Хулія думає, що вона тут головна змія. Помиляється. Вводь препарат.

​Джан вийшов, холодно посміхаючись. Для нього Ефсун була лише інструментом, щоб тримати Атаханів у напрузі.

​Бунт у маєтку Дамірів

​Тим часом у маєтку Дамірів панував хаос. Арзу, яка роками терпіла зневагу Неріман, вирішила діяти руками молоді. Вона знала, де Неріман ховає сімейні коштовності.

​— Швидше, Мюґе! — підганяла Арзу, поки вони порпалися в секретері Неріман. — Вона заслужила це за кожен раз, коли називала мене "мякосердечною дурепою".

Мюґе, чиї руки тремтіли не то від страху, не то від залишків алкоголю в крові, нарешті витягла важку шкатулку.

— Ми просто візьмемо своє, — виправдовувалася дівчина. — Тато все одно збирається переїжджати, мені потрібні гроші на нове життя.

​Біля воріт у таксі їх чекали Пелін та двоє сумнівних молодиків — друзі Арзу, які обіцяли "незабутню ніч". Пелін нервово перевіряла телефон, ігноруючи повідомлення від Мете.

​— Куди ми їдемо? — запитала Пелін, коли машина рушила.

— Туди, де совість засинає, а бажання прокидаються, — відповів один із хлопців, непомітно розчиняючи білу таблетку в пляшці мінеральної води, яку простягнув Мюґе.

​Скандал у Холдингу

​Рада акціонерів, яка мала стати вирішальною для Атеша, перетворилася на побоїще. Бахар та Хулія зірвалися в лікарню після тривожного дзвінка, залишивши чоловіків одних.

Атеш та Бурак стояли один навпроти одного в кабінеті.

— Ти знову прикриваєш свою сестру Букет, поки наш контракт горить! — кричав Атеш. — Ти знаєш, що Феріт Корхан робить з нею, але мовчиш!

— Не смій чіпати мою родину! — Бурак вдарив кулаком по столу. — Ти тут лише через Бахар, Атеш!

​У цей момент у кабінет увійшов Мехмет Джан. Його поява була як грім. Бурак, зломлений знайденим заповітом дідуся і почуттям провини перед Керіман, раптом зробив те, чого ніхто не очікував.

​— Досить, — тихо сказав Бурак. — Атеш, зупинись. Мехмет Джан має право тут бути. Більше того... — Бурак подивився на Джана, бачачи в ньому очі обманутої тітки. — Я пропоную тобі посаду віце-президента. Ти... ти частина цієї сім'ї. Ти мій брат по крові, Джане.

​Атеш застиг. Це було самогубство для бізнесу Атаханів.

​Протверезіння

​Ранок зустрів Мюґе та Пелін не в клубі, а на холодній підлозі вітальні маєтку Дамірів. Голова розколювалася, спогади про ніч були уривчастими: сміх, дивні напої, темрява.

​Над ними, наче чорна хмара, стояла Неріман. Вона повільно погладжувала перстень на своєму пальці — той самий, що дівчата намагалися вкрасти.

— Ви думали, я не помічу? — її голос був схожий на шипіння. — Ви вкрали у мене не просто золото, ви вкрали у себе право називатися леді.

​В іншому кінці кімнати Асим, якого викликав Селім, не витримав. Почувши про чергову витівку доньки, він схопив кришталеву склянку зі столу і з силою швирнув її в стіну. Осколки розлетілися, ледь не зачепивши Мюґе.

— Досить! — заревів Асим. — Ти більше не отримаєш жодної ліри! Ти поїдеш у пентхаус під замок, або я сам здам тебе в поліцію за крадіжку!

​Пелін, плачучи, забилася в куток і нарешті відкрила телефон. Вона тремтячими пальцями почала писати Мете:

"Мете, пробач... Я так заплуталася. Я намагалася втекти від цього пекла вдома, але втекла в ще гірше. Мені так тебе бракує..."

Фінал розділу

​Мехмет Емір, спостерігаючи за цим крахом з тераси свого маєтку, повільно пив чай Фіген. Його рука злегка тремтіла. Він знав те, чого ще не знали інші: якщо Джан увійде в раду директорів, правда про заповіт Хаки бея випливе назовні, і тоді "цукрове життя" закінчиться для всіх.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше