Розділ 2: Дармові гроші

Поки Неріман Дамір у своєму дорогезному маєтку бісилася, що має вдавати добреньку перед Букет, на вулицю Невезучих повертається, Зухаль, яка має на меті, попроситись на деякий час до однієї старенької бабці Кевсер, на ночівлю, поки зможе перебратись у інше місце.  Зухаль йде й радіє життю, хоча здавалось ще вчора все пішло не за планом, але сьогодні побігавши по знайомих, яким вона надавала послуги медсестри, Зухаль знайшла для батька роботу.  Відтепер старий буде садівником у багатому маєтку, а вона, доглядатиме за маленькою дитиною.

"Я тобі покажу, ще Ганімед абла, як мене з дому виганяти! Дім вона продала, ну-ну, здалась ти, мені! Тьфу, на Вас й на Ваш злиденний район! Давно треба було погоджуватись на пропозицію Неріман Дамір. Хоча батько й опирається й не хоче працювати, але доглядати їх сад не так і важко, потерпить! Гарні гроші платять, за декілька кущів троянд, три облізлі дерева, якийсь дивний сухий кущ, не сад, а посміховисько. Нічого, якийсь час по працюємо, а там, щось інше знайду! Тай куди нам їхати, Волкан тут сидітиме ще довго, а залишити брата я не можу, бо брат, врешті решт."

Повернувши у бік, якраз туди, де знаходились будинки Ганімед, Зухаль мало не очманіла...

- Ааа, що це? - Скрикнула жінка, - "Що вже сталось" - подумала вона.

Підійшовши ближче, Зухаль розпитала сусідів що ж тут сталось. Одна з сусідок сказала поліцейським, що це колишня родичка Ганімед, тому Зухаль влаштували також допит. Від страху, жінка, вічно хапалася, за поясок у сукні і крутила ним навколо талії, наче хотіла відірвати свою верхню частину тіла від нижньої. Розуміючи, що від хвилювання вона може наговорити лишнього Руденка, лише знизувала плечима та намагалася вдавати здивування на кожне запитання поліцейського.

Поговоривши трохи з поліцією, Зухаль швидко забралась геть й вирішила, що краще їй таки переночувати на матраці у кімнаті прислуги у пані Неріман, аніж залишатись у районі. 

Донька знову набрала батька, але старий навідріз відмовився їхати в маєток, він вирішив не покидати Ґанімед саму у лікарні. 

Зухаль повернувшись у маєток, якраз застала Неріман у підсобці.

- Ханим, якщо дозволите, я від завтра приступлю до своїх обов'язків, - наглувато промовила руда.

- Дозволяю. Поки син та невістка з онуком в Автрії, підготуєш дитячу кімнату згідно каталогу, який я тобі дала. Там є все, від алергії на манго та прививок до улюбленої іграшки нашого Паші.

- Слухаюся Пані. Старатимуся все вивчи, якомога швидше.

- Зухаль, давай відверто! Я не заставляю це вчити на пам'ять! Але приблизно орієнтуватися, де є та чи інша інфу, ти, повинна! Ґюльназ Ханим, обожнює правнука, якщо вагатимешся, питай її. 

- Але пані, хіба ж я посмію? - ніяковіло спитала Зухаль.

- Це не обговорюється! У маєтку завжди є хтось з родини. Від завтра у нас гостюватиме наша Букет, от разом і вчитимете примхи нашого солодкого пиріжечка.

- А Букет це моя колега?

- Букет, донька мого чоловіка.

- Ааааа, як це? - пробурмлтіла жінка.

- Так, Букет, сестра Пелін та Бурака. Ну гаразд, лягай відпочивати. Якщо щось потрібно, то через дві кімнати живе наша управителька Фюсюн, яка тебе проінструктує щодо твоїх нових обов'язків. 

- Дякую, вам, великодушна пані Неріман, я вас не підведу. - улесливо промовила Зухаль.

Неріман лише посміхнулася рудій у відповідь і пішла у свою спальню. Дорогою до кімнати, жінка думала, що добре б було, щоб Зухаль, таємно стежила за Букет поки та буде у маєтку.

"Не буду строгою з нею й завоюю її довіру. Зрештою ця біднячка працює на мене."

Пертева у його рішенні за будь яку ціну повернути Ґанімед підтримав і Саліх. А засмучений та виснажений Пертев, сидячи біля сплячої Ґанімед, картав себе, що погано виховав своїх дітей, привчивши їх до жадоби грошей, від тепер він хоче жити лише чесно й доказати коханій, що він вартий на пробачення, адже за останні роки, лише дружина, вірила йому, а це бодай та чогось вартує. Хоч старигань не мав жодного уявлення як це доглядати чужий сад, але все в житті буває вперше, тож чому б йому й справді не почати працювати?! Ой не думайте, він не зміниться, просто наш Пертев, теж бачив занедбаний сад родини Дамір, там і справді не має важкої роботи, тому він і хапається майже за дармові гроші, як і раніше. Чоловік у старій сорочці та джинсах не останньої моди, заклавши руки за поясницю, ходив навколо ліжка дружини і час від часу вздихав. 

Ґанімед аблі, лікарі, ввели велику дозу снодійного, щоб вона врешті решт, таки змогла самостійно одужати, хоча, загроза для її здоров'я все ще була. Ще одного потрясіння серце цієї добродійної пані, може й не витримати...

11.07.19 та 28.12.23. рр.