Дайджест деяких видань (Фрагмент)

1. «Прихід Сергія Льовіна в поезію зовні може видатися дещо незвич-

ним, хоча, на мою думку, він цілком закономірний і внутрішньо зумов-

лений…

Так склалося, що, осягнувши складнощі вищої військової освіти і від-

давши понад два десятки років службі у війську, він зберіг поетичний 

подих молодості, залюбленість у поетичне слово та пісню. Сьогодні по-

езію та пісню Сергій вважає своїм другим покликанням…

Замолоду С.Льовіна на поезію надихала атмосфера рідного міста Із-

маїла, що на березі Дунаю…

Ностальгічна повернутість у спогад про «малу вітчизну» інколи про-

ривається у поетичних рядках афективною гіперболізацією, що нагадує 

далеку добу одописання…

Тематично окремий цикл творять поезії про армійську службу, якій 

автор вірний усе своє свідоме життя. Це літопис армійського буття, по-

даний у творах то з романтичним піднесенням, переповненням гордості 

за належність до стану захисників, до касти обраних— офіцерів, то про-

риваються сум і сумніви, розчарування й тривога…

На загал у тематично різнопланових віршах Сергія переважають інтимні 

мотиви. Саме вони визначають домінантну тональність його творчості. До-

вкілля, ліричний об‘єкт подані з симпатією, співпереживаючи. Він не боїть-

ся довірити паперові свої найпотаємніші помисли, виказати щирі почуття…

Поезії С. Льовіна — без претензій на модерн чи акцентовану оригі-

нальність. Його твори не обтяжені неприродно вишуканими образами чи 

алюзивними конструктами, хоча автор і не відмовляється повністю від 

них, проте не перенасичує ними текст. Це передусім реалізоване праг-

нення висловити те, що в момент творення не можна було не сказати. 

Настроєвість, нерідко — імпульси чуттєвості, огорнені ритмом і римою, 

виказують постійні поетичні пошуки автора…

У поезіях Сергія читача прихиляє щирість…, відчуття тепла, яке вони

полишають…

Це не частий випадок поєднання в одній особі поета й музиканта. 

І це все йде від внутрішнього відчуття ритму, від якого автор впевнено 

простує до змістовної поезії, до ваговитого поетичного образу».

П. Гриценко, доктор філологічних наук, професор, м. Київ.

Передмова до книги віршів та пісень С.Льовіна «Запалити світанок».// 

Видавництво «Друк», м. Одеса, 2000 р.

9. «Так уже сталося, що… ще з дитинства почав складати вірші. А мрія про військову кар’єру з’явилася пізніше, коли вперше побачив фотографію свого прадіда у формі офіцера царської армії…
Він вступив до Сімферопольського вищого військово-політичного будівельного училища, яке закінчив із відзнакою…
Йому запропонували право вибору першого місця служби. Як і багато інших, він ухвалив рішення: служитиму там, куди пошле Батьківщина. І Батьківщина послала…
Саме тут, у Казахстані, Сергій Льовін пише досконалі за формою, потужні за змістом вірші про армію…»

О. Кіпніс. «Професія — військовий, покликання — поет». // Журнал «Камуфляж» (м. Київ), травень 2003 р., № 5, с. 37.

13. «На честь цьогорічних випускників уперше прозвучав гімн Вій-

ськового інституту, музику і слова до якого написав полковник запасу 

Сергій Льовін.».

І. Гончарук. ««Марш-кидок» у майбутнє». //

«Хрещатик» (м. Київ), 21 червня 2006 р.

14. «В подарунок до 73‑ї річниці Військового інституту КНУ імені 

Тараса Шевченка було… представлено відеокліп гімну цього славетно-

го навчального закладу, автором якого став начальник групи зв‘язків із

громадськістю ВІКНУ полковник запасу Сергій Льовін.

— Цей гімн насправді став витвором мистецтва, який за 2 хви-

лини 57 секунд зумів дуже ємно і яскраво презентувати найкращі 

здобутки Військового інституту і показати обрій перспектив на май-

бутнє, — наголосив начальник ВІКНУ генерал-майор Віктор Бала-

бін…».

В. Ковальов. «З героїчним минулим — у майбутнє». //

«Народна армія» (м. Київ), 20 жовтня 2006 р.

27. «У будь-яку пору року, чи то взимку, чи то навесні, Київ щоразу 

підтверджує статус культурної столиці України. От і невдовзі після трав-

невих свят 11–13 травня до міста увосьме завітає Фестиваль авторської 

пісні та поезії «Острів» імені Довлєта Кєлова — фестиваль сучасного 

акустичного музично-поетичного мистецтва, історії київської авторської 

пісні та поезії, гітарної романтики, традицій творчого спілкування в кон-

цертних залах та на природі біля багаття…

На фестивальних сценах виступатимуть поети та автори-виконавці 

пісень з Києва та інших міст: О. Алексєєва (м.Запоріжжя), О. Артемен-

ко, Ю. Бєляєв, Т. Бобровський, В.Вербицький, О.Ворох, В. Губернський 

(м.Львів), І. Добровольський (м.Суми), Д. Долгов, І. Жук, В. Каденко, 

С.Льовін, С. Мартинюк, В. Марченко (м.Рівне), В. Мєлєшко, А. Михай-

люк (м.Одеса), Н. Нікішина, В. Новіков, Ю. Орловський, О. Рубанський, 

В. Семенов, В. Сергеєв, О. Слєпцов, І. Труфанова, С. Хоменко, М.Юту-

шуй…

До відбіркового журі фестивалю увійшли знані київські майстри жан-

ру: Тимур Бобровський, Валерій Вербицький, Олександр Ворох, Сергій 

Льовін, Наталія Нікішина, Володимир Семенов, Олександр Школьний, 

Інна Труфанова (керівник майстерень)… »

О. Ворох. «Острів — 2012» запрошує на чергове свято

поезії та пісні»//Киев. Журнал «Джаз», № 2(36),2012

39. «9 листопада Сергію Льовіну, колишньому кадровому військовому, барду, автору пісень і поету, виповнилося шістдесят років. Чоловіки не приховують свого віку, не приховує його й полковник запасу. Але, зізнаюся вам одразу, на свої шістдесят Сергій Вікторович себе не почуває і, безперечно, не виглядає на цей вік, як і кожна творча людина, чия душа завжди залишається молодою.
Наш земляк Сергій Льовін сам називає себе ізмаїльцем, а не киянином. Адже Ізмаїл завжди був для нього ближчим і ріднішим, попри те, що ще з курсантських років йому довелося багато мандрувати світом: Казахстан, Росія, а нині — столиця України.
Зовсім нещодавно Сергій Льовін приїздив разом із онуком Іванком до Ізмаїла на цілий місяць. За цей час він встиг дати кілька концертів у музеях, бібліотеках, школах і вищих навчальних закладах міста. Кожен свій концерт Сергій розпочинав із пісень на замовлення слухачів. А таких пісень, які знають і люблять в Ізмаїлі, чимало, тож концерти були насиченими, і глядачі із задоволенням підспівували авторові.
Що особливо приємно й показово — за свої концерти Сергій Льовін не бере грошей, хоча в Києві він є досить відомою постаттю серед бардів. Рідному ж місту Сергій дарує свій талант безкорисливо. Тут його люблять, тому на сольних концертах нашого талановитого земляка завжди людно.
Як автор пісень Сергій випустив вісім аудіоальбомів, дві поетичні збірки, а також написав гімни військової розвідки України, Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка та «Україна єдина» — для Одеської телерадіокомпанії «Морський регіон». Аудіозапис гімну Ізмаїлу на слова Сергія Льовіна у виконанні київських співаків, народних артистів України Ольги Оганезової та Сергія Лукашенка відкриває у нашому Палаці культури всі урочистості, присвячені Дню міста.
До творчих здобутків Сергія Льовіна варто також віднести його участь у журі та оргкомітетах фестивалів поезії й авторської пісні «Острів» (Київ), «Акорд» (Ізмаїл), фестивалів Київського національного університету імені Тараса Шевченка, «Літературно-інтелектуального клубу (ЛІК)» (Київ) та інших.
Узагалі поет і бард прагне всіляко популяризувати свою творчість. Адже нерідко вчасно не записаний вірш або не опублікована в Інтернеті пісня губляться для широкого кола слухачів. А те, що творчість Сергія Льовіна заслуговує на якнайширше визнання, не викликає жодних сумнівів — він уже давно став корифеєм одразу в кількох жанрах поетичного й пісенного мистецтва у всеукраїнському масштабі.
І все ж найулюбленішою темою для барда залишається рідне місто. Саме тут його натхнення, здається, воістину невичерпне...
Говорячи про Сергія Льовіна як про поета й автора пісень, не можна оминути його любовну лірику. До речі, вона зовсім не абстрактна. Це той пласт людської душі, який цінний тим, що розкриває найпотаємніші й найтонші порухи людської психіки, є своєрідним мірилом моральності та естетичним барометром. Сергій Льовін — справжній лірик. Його любовні вірші піднесені й прекрасні, вони підносять образ коханої людини на особливий, нерукотворний п'єдестал.
Свій шістдесятирічний ювілей Сергій Льовін відзначив у Києві, але в листуванні з друзями зізнався, що мріє якнайшвидше приїхати до Ізмаїла. Вітаємо Вас, Сергію, з ювілеєм! Бажаємо Вам щастя, нових творчих звершень і нових висот! І, звичайно ж, якнайшвидше приїжджайте до нас. Ми завжди дуже чекаємо на Вас».