Розділ 6

– У погоні за свободою, – промовила Дені, відходячи від Люка. – Ти втратив себе. 

А потім світ почав зникати. 

Даніела прокинулась від сильного стуку у двері. Вона осягнула, що досі сидить на підлозі у тому ж самому одязі. 

– Дені! – кричала міс Гадсон. 

– Мамо? – дівчина відкрила дверці й жінка налетіла на неї, як птах не крихту хліба. – Що трапилось? 

– Більше ніколи не замикай дверей! – її очі почервоніли. – Ти почула мене? 

Даніела зморщилась від головної болі та спокійно вимовила: 

– Я зрозуміла, – вона відійшла назад до кімнати. – Мені потрібно в душ та перевдягтись. 

– Я залишила млинці на столі, поїж, – сказала міс Гадсон. – Повернусь пізно. 

– Добре! – крикнула Дені у відповідь. 

Опісля щоденних процедур, вона набрала номер Нори: 

– Як почуваєшся після вчорашнього? – запитала Даніела, полотенцем протираючи мокре волосся. 

– Було набагато краще, ніж на вечірці, – відповіла та сонним голосом. – Еліот милий, чи не так? 

– Враховуючи, що це питання від тебе, – з посмішкою промовила дівчина.  – Не можу не нагадати про ваш особливий зв’язок, що зародився того часу. 

– Це ти про що? 

– Ти рідко цікавишся кимось, а тим паче, – нагадала Дені. – Тобі не до вподоби доторки, але ти не заперечувала щодо рішучості Еліота. Тому, дай-но запитаю. Чому? 

Нора хвильку помовчала, а потім видала: 

– З ним я почуваюся безпечно. 

– Я буду сподіватися, що він хороша людина, – проказала Даніела, фарбуючись. – Інакше у мене не буде вибору, як вбити його. 

Нора засміялась. 

– Думаю, у тебе й справді не буде інших варіантів, – вона задумалась. – Щодо тебе? Як… той світ? 

– Уві сні я вкотре потрапила туди, – Дені згадувала послідовність подій. – Навіть заговорила з ним. Хоча це через те, що я опинилась у його кімнаті, зовсім випадково… 

– Ти дізналась, хто він? 

– Ні, але планую це зробити, – затвердила план дівчина. – Мені здавалось, він надасть мені відповіді, та я помилялась. 

– Знаєш, я теж дізналась дещо, – згадала вона. – Як щодо гіпнозу? У серіалі побачила. Це може дати змогу згадати детально про події тієї аварії, якщо твоя пам’ять досі не повернулась? 

– Мабуть, у цьому є сенс, – погодилась подруга. – Однак, на сьогодні у мене є деякі плани, можливо завтра? 

– Добре, я попрохаю маму допомогти знайти мені хорошого гіпнолога. До завтра. 

– Бувай, добряче відпочинь, – дівчата закінчили розмову. 

Закінчив із домашніми справами, Даніель тепло вдягнулась та покинула дім. 

Діва викликала таксі та назвала адресу місцевого кладовища. Шлях був заповнений виром думок. Незрозумілий світ, наповнений магічністю. Загадковий хлопець, що втратив більшість своїх спогадів. Занадто багато подій за такий короткий проміжок часу. Та зараз важливо інше. 

Крижані пальці дівчини тремтять у рукавицях. Вона мовчки чимчикувала по снігу у тиші. Кожен крок здавався все важчим. Серце Дені забилось сильніше, як тільки та угледіла могилу батька. Непохитний мармуровий камінь. ЇЇ рука трясеться, коли вона намагається торкнутися його. 

– Батьку, – слова, наче пар, вийшли із рота Даніель та зникли у повітрі, мов біла хмара. – У нас навіть не було шансу попрощатися. 

Дівчина припала колінами до білосніжної землі й сказала: 

– Я знаю, що ти заблукав у світі живих, – вона говорила й надалі. – І я впевнена, що на те є своя причина. Та чому? Чому ти не з’являєшся зараз? Ти завжди знаходиш мене. Повсякчас, ти залишаєшся поряд зі мною. Однак, тато теж боїться? 

Дені спохватилась з місця та озиралась на всі боки. 

– Ти жахаєшся власної могили? – скрикнула та. 

Але батько не з’являвся. 

Тоді Даніель вирішила обходити всі місця, що пов’язувало татка спогадами. 

Місцеві кав’ярні, де він любив зустрічатися із клієнтами. Магазин із тістечками, котрі скупляв для дружини. Книгарня, особливо у середу, коли знижка була найбільш приваблива. Дівчина навіть забігла до музею, де зберігалась одна з його найперших картин. Однак, було лише одне місце, що заставило її затриматися надовше. 

Перебуваючи у художній майстерні, Даніель відчувала найпотужніший зв’язок із батьком. І цього разу вона хоче спробувати дещо нове. Дівча дослідить, що саме викликає його появу у її житті. Чи пов’язане це із психологічною травмою, чи причина може бути у власному бажанні духа не покидати світ живих. 

Дені принесла із собою дитячу книгу. Подарунок, який отримала від батьків. Зайнявши місце у вікна, вона зачитала перше речення: 

– На казкових квіткових полях жила маленька дівчинка Мрія, із чарівними очима та неймовірною уявою, – Даніела на мить оглянула простір й продовжила: – Для Мрії кожен день був сповнений пригод. Одного разу вона вирішила дослідити ліс поруч зі своїм будинком та випадково перемістилась до іншого світу через портал у дереві. Мрія зустріла кумедного ельфа, який потрапив у полон до…