Розділ 8. Аурелія

— А ти куди? — запитала Стефі.

— Себастьян запросив мене на побачення, — відповіла з посмішкою на обличчі.

— Нічого собі, оце їй везе, — прошепотіла Саманта, проте я зробила вигляд, що не почула.

— Удачі вам з готування, — після цих слів я вийшла з будинку.

Біля воріт будинку, на мене чекало авто, з водієм.

— Добрий день, пані Аурелія, сьогодні я буду вашим водієм та відвезу вас у потрібне місце, — промовив молодий чоловік.

Я вдячно кивнула, сіла в машину і одразу почала думати про те, що мене очікує. Себастьян завжди вмів дивувати, але цього разу щось підказувало мені, що вечір буде особливим.

Дорога пролетіла швидко, хоча я майже не помічала, як минає час. Я була занурена в думки про Амалію та Даніеля. Ця жінка явно мала глибокий зв'язок із Себастьяном, і її слова про те, що я йому небайдужа, розбурхували мене. Що це все означає? І як їхні стосунки вплинуть на наше майбутнє?

Машина зупинилася біля невеликого затишного ресторану на околиці міста. Я вийшла з авто, і мене зустрів Себастьян. Він виглядав бездоганно — у чорному костюмі, з легким шармом, який завжди робив його таким привабливим.

— Ти прекрасна, — сказав він, оглядаючи мене з теплою посмішкою. — Твоя сукня ідеально підкреслює твою витонченість.

— Дякую, але не думай, що компліментами так легко розтопиш моє серце, — пожартувала я, хоча від його слів уже відчула тепло всередині.

Він провів мене всередину ресторану. Там усе було ідеально: приглушене світло, жива музика, квіти на кожному столі. Нам принесли вино, і вечір розпочався.

— Я хотів, щоб сьогодні ти забула про всі свої турботи, — сказав Себ. — Минулого тижня ми обоє були на межі, і я хочу це виправити.

— Ти вже зробив це, запросивши мене сюди, — відповіла я, трохи здивована його відвертістю.

Ми розмовляли про все на світі. Коли вечір підійшов до закінчення, Себастьян встав зі свого місця, а за мить повернувся з букетом червоних троянд, а також якось книгою, проте вона була занадто знайома для мене.

— Тримай, цей букет для тебе, — промовив хлопець. — А ось ця книга дуже багато значить для мене. Я не читаю романи, проте ця книга вирвала мене з прірви.

— Себ... — прошепотіла я. Я хочу тобі дещо розповісти. Це дуже важливо для мене. Можливо це тебе розізлить, проте я не могла зробити це раніше.

— Аурелія, не лякай мене, — промовив він, беручи мене за руку.

Я важно видихнула, після чого подивилась на Себа.

— Пам'ятаєш, я під час нашої першої зустрічі подарувала тобі книгу? — запитала, дивлячись чому в очі.

— Звичайно пам'ятаю. Моя колишня дружина просто обожнює книжки Лії, - промовив чоловік.

— Так, тоді ти знаєш, що ще ніхто не бачив її обличчя, почала я. — Дехто вважає, що вона неймовірно гарна або ж навпаки неймовірно страшна.

— Як на мене страшних дівчат не буває, — відповів Себастьян, а на моєму обличчі з'явилась посмішка.

— Так от, про що ж я... Відома на всю Францію письменниця Лія це я, — коли я це промовила, побачила в очах Себа подив.

— Ти зараз серйозно? — перепитав хлопець, ніби не вірив, в те що почув.

— Так, — відповіла.

— Можна запитання? — промовив хлопець, досі перебуваючи в шоці.

— Звичайно, — відповіла, відпиваючи вино зі свого келиха.

— Ти весь цей час була повним інкогніто, — почав він. — Чому ти вирішила зараз розповісти про це?

— Ну на це є декілька причин. Одна з них це те, що ти мені не байдужий і я б хотіла, щоб ти про це знав. До того ж я всеодно розкрию всі карти, коли випущу наступну книгу, — відповіла.

— Чому ти вирішила, саме зараз про це розповісти? — запитав Себе, беручи мені за руку.

— Це зв'язано з книжкою, яка вже зовсім скоро вийде, — промовила я.

— А про що буде книга? — я очікувала на це питання, проте, як тільки я хотіла почати відповідати на очі на вернулися сльози, а в горлі стояв ком.

— Ця...ця книга буде зв'язана з сімейним насиллям, — промовила я, намагаючись стримати сльози, проте і мене не вийшло, тому що одна сльозинка, все-таки потекла по моїй щоці.

Я бачила, що Себастьян перебував у великому шоці.

— Я зрозумію, якщо ти не захочеш будувати зі мною стосунки і захочеш щоб я покинула проєкт, — сказала, хоча ці слова мені дались дуже важко.