42. (Матвія 6.24 - 6.34)

(Матвія 6.24 – 6.34)

24 Ніхто двом панам служити не може, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує. Не можете Богові служити й мамоні.

25 Через те вам кажу: Не журіться про життя своє що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє, у що зодягнетеся. Чи ж не більше від їжі життя, а від одягу тіло?

26 Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато вартніші за них?

27 Хто ж із вас, коли журиться, зможе додати до зросту свого бодай ліктя одного?

28 І про одяг чого ви клопочетесь? Погляньте на польові лілеї, як зростають вони, не працюють, ані не прядуть.

29 А Я вам кажу, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них.

30 І коли польову ту траву, що сьогодні ось є, а взавтра до печі вкидається, Бог отак зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!

31 Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось?

32 Бож усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно.

33 Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться.

34 Отож, не журіться про завтрашній день, бо завтра за себе само поклопочеться. Кожний день має досить своєї турботи!

Ця частина мені подобається. Але припустимо розбирати її попорядку. Одже в першій частині говориться про пріоритети, що рано чи пізно доведеться вибирати що є важливіше, заробляти гроші чи берегти душевну чистоту. Ну і говорить по правді що якщо вибрати душевну чистоту, то відповідно є вірогідність що доведеться жити у бідності. Ну і говориться якщо ти бідний, а хтось багатий то немає чого паритись. Ще говориться що переживати що немає чогось є дурним, бо нічого це не дасть крім невротичного розстройства напевне. Коротше вибирай багатство душі як основне над чим варто працювати, ну а матеріальне багатство має додатися. Ну і ще є така порада, як зберегати душевний спокій, і розв'язувати питання в міру їх поступлення, не заглядаючи аж надто наперед, шукаючи там проблем як перешкод.