20. (Матвія 2.1 - 2.12)

(Матвія 2.1-2.12)

1 Коли ж народився Ісус у Віфлеємі Юдейськім, за днів царя Ірода, то ось мудреці прибули до Єрусалиму зо сходу,

2 і питали: Де народжений Цар Юдейський? Бо на сході ми бачили зорю Його, і прибули поклонитись Йому.

3 І, як зачув це цар Ірод, занепокоївся, і з ним увесь Єрусалим.

4 І, зібравши всіх первосвящеників і книжників людських, він випитував у них, де має Христос народитись?

5 Вони ж відказали йому: У Віфлеємі Юдейськім, бо в пророка написано так:

6 І ти, Віфлеєме, земле Юдина, не менший нічим між осадами Юдиними, бо з тебе з'явиться Вождь, що буде Він пасти народ Мій ізраїльський.

7 Тоді Ірод покликав таємно отих мудреців, і докладно випитував їх про час, коли з'явилась зоря.

8 І він відіслав їх до Віфлеєму, говорячи: Ідіть, і пильно розвідайтеся про Дитятко; а як знайдете, сповістіть мене, щоб і я міг піти й поклонитись Йому.

9 Вони ж царя вислухали й відійшли. І ось зоря, що на сході вони її бачили, ішла перед ними, аж прийшла й стала зверху, де Дитятко було.

10 А бачивши зорю, вони надзвичайно зраділи.

11 І, ввійшовши до дому, знайшли там Дитятко з Марією, Його матір'ю. І вони впали ницьма, і вклонились Йому. І, відчинивши скарбниці свої, піднесли Йому свої дари: золото, ладан та смирну.

12 А вві сні остережені, щоб не вертатись до Ірода, відійшли вони іншим шляхом до своєї землі.

Найбільше значення цього уривка я бачу у масштабності яку уособлює факт народження Ісуса як спасителя. Це показує що Ісус має значення для цілого світу. І те що він принесе людям, буде перенесено для цілого світу, від народів заходу до народів сходу. Ще тут можна бачити уривок із пророцтва який передвіщав народження Вождя. Дальше бачимо факт зорі, що ос віщала їм дорогу. І привів цих мудреців зі сходу до місця де був народжений Ісус. Ще тут можна бачити як себе бачили мудреці. Мудреці розуміли, що є сили вищі за них, і вони лишень люди порівняно з великою правдою Бога. Мудреці мали розбиратись у правді і тому за якими законами побудувати суспільство яке було би щасливим. І навіть вони розуміли що є сила вища їхньої правди, що і вони під Богом ходять, і те що інші люди вважають їх великими, не робить їх рівними велич Божій. Інакше навіщо би вони ішли так далеко, щоб вклонитись тому у кого не вірять, і побачивши дитя яке народилось не в хоромах, признали його як вождя описаного в їхніх пророцтвах і вклонились йому. У цьому уривку постає образ і царя Ірода який судячи із усього вважає себе найвищою ланкою, і його бажання він вважає вищими за те що хоче Бог. Це можна побачити по тому, як прочитавши пророцтво, Ірод не прихиливсяперед волею пророцтва, за одно перед волею Бога, а вважав що може щось змінити у великому Божому задумі, вважав що єдине царство, це царство матеріальне в реальному часу, царем якого він і являється. Ще тут пише що вони були попереджені у сні, щоб не вертатись до ірода, а вертатись іншими дорогами до своєї землі. Я припускаю що їх застеріг ангел.