Якщо говорити про реальність, треба зразу попередити що їх є дві. Перша важлива і вона стосується світу, і діє по світовим законам, закономірностям, ми в ній відображаємося і підтверджуємо що існуємо, що є живі. Друга реальність мало важлива для світу, но дуже важлива для нас особисто, це наша індивідуальна реальність – це є те що ми там собі надумали, це те як ми бачимо цей світ. Щоб вдало прожити життя, потрібно щоб ті цілі які ми там собі надумали, здійснились у справжній реальності з першої спроби, а навіть і швидше. І це не все, це лиш поверхня…
Подумайте: хто задає нам цілі?, хто привів нас у цей світ?, кому ми довіряємо?, хто був постійно поряд? Так це наші близькі, мама, тато, телевізор. Все те що близькі підтримують, визнають, захоплюються, за що хвалять нас, а саме головне, вимагають від нас, формує наш світогляд. І їм не треба говорити, ми й так усе зрозуміємо, точніше зрозуміли, адже ми вже дорослі, якщо читаємо це. Це все є початкова мотивація, вона або підтвердиться або спроститься. Реальність все розставить на свої місця.
#52 в Не художня література
#621 в Сучасна проза
теорія слів, історія протистояння демонів і ангелів, філософська концепція
Відредаговано: 07.10.2022