Потяг

Дорога виявилась складною. Потяг кілька разів зупинявся через певні неполадки і всі пасажири мусили чекати на електрика, або ті, кому залишилось зовсім трішки до зупинки, виходили й ішли пішки. А от Овові не пощастило: він їхав до кінечної.

Під час очікування хлопець познайомився із своїм новим другом Нілом, який також поступив в той самий університет, отже, тепер вони будуть знати хоча б когось ще до навчання.

Потяг знову рушив.

-А як ти зміг поступити сюди з ТАКОЇ школи?-запитав Ніл

-В сенсі такої? Ніби то звичайна школа…

«Чи, може, я помиляюсь. І зможу дізнатися більше про свою школу? Чи не відвернеться Ніл відразу, чи почне остерігатися? Невже мені не доля мати друзів, які зі мною не через гроші батьків, або задля досягнення якоїсь мети?»

-Про цю школу нам розказували як про одну з найгірших і про те, що там вчаться «обмежені»…

-Ніколи про таке не чув. А в якому сенсі «обмежені»?

-«Обмеженими» у нас називають дітей, з обмеженими можливостями, або відсталих, які неспроможні осягти нашого навчання…

-Мені навпаки здавалось, що тут посилене вивчення усіх предметів, бо, коли я попадав у інші школи, то там було набагато легше, ніж у нашій.

-А в яких школах ти бував? Можеш сказати назви, чи вулицю, де вони є?!

-Звісно ж можу. Напевно на вулицях Стрейтфорді, Перійській.

-Ти попадав у ці школи?!

-Чому ти такий здивований? Мені здавалось, що це звичайні школи.

-Ааа, тепер мені все зрозуміло…

-Що тобі незрозуміло?

-Це вже неважливо… Наступна зупинка наша, готуймося до виходу.

-Гаразд… але…

«Якщо він сам не сказав, то це означає, що він не хоче розказувати. Доведеться самому все дізнатися!»

Вийшовши із потягу хлопців зустріла приємна жінка середнього віку. Вона була вдягнена в гарне пальто й елегантному береті червоного кольору.

-Ви… Ов Сміт і Ніл Берет? - запитала жіночка хлопців.

-Так…- одноголосно промовили вони, здивувавшись такому запитанню від леді.

-Я- місіс Барбара. Мені повідомили, що потрібно вас зустріти на вокзалі. Пізніше сказали, що потяг затримується, довелося тут чекати понад 2 години.

-Потяг мав кілька неполадок…- промовив Ніл, але його перебила жінка

-Немає значення, це ж не ваша провина. Ходімо зі мною

«Щось я не дуже в їй довіряю. Візьму навігатор, буду слідкувати за дорогою паралельно, щоб нічого не трапилось»-подумав Ов.