Життя

Осінь

Тихо падає додолу жовте листя. Асфальту вже не видно.Запах кави огорнув місто ,заповнюючи усі існуючі, шпарини світу.Туман тим часом обіймав старі будинки,щоб ті перестали плакати .Та вони досі скрипіли від самотності.Сонце повільно піднімалось вище,проганяючи сірі хмарки.Маленькі люди починали метушитися,в них все ще були сили бігти.Жовте листя кружляло , утворюючи заметіль ,хоча зараз зовсім не зима.Чи не так?Холод охоче знайомився з людьми.Лиш виникало питання: чи хотіли цього вони?Дорогою крокували першачки.На плечах вони несли гігантські рюкзаки.Означало це лиш одне.Осінь каже нам привіт, загадково усміхаючись .

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше