5 розділ . Проблема
Коли я зайшла до кімнати я трохи налякалася тому що мам плакала а тато був засмучений . Я побачила на столі лист і взяла його
« Дорога Адрія я вас дуже розумію ви хвилюєтеся за Агнію . Але ми її до себе не заберемо . Нам ці проблеми не потрібні . Я не впевнена , що коли Агнії виповниться вісімнадцять її не будуть шукати на Землі я не хочу щоб мій син про це дізнався . І доречі ви дуже помиляєтеся , що Агнія стала нам як рідна дочка . Поки не народився День так було але коли народився Ден ми перестали її любити . Тому вибачайте але Агнію ми не приймемо . Удачі вам , і щастя Агнії . Агнія будь здорова і щаслива . Вибачайте за все »
Я одразу впала на коліна мені було так образливо , що мене перестали любити коли народився Ден . Я це звісно бачила але не звертала уваги . Я не знаю , що тепер робити .
-Що будемо робити - запитала я
- - Зараз відправимо тебе в іншу країну до наших родичів а далі вже буде видно . Агнія збирай речі . Не переживай ми будемо тобі часто писати і розповідати новини .- Відповів батько
- - І ти будеш нам писати , ще я буду оди раз на тиждень приїжджати, я б могла частіше приїжджати але будут якісь запдіозри , що ми дуже часто до родичів приїжджаємо і маги схочуть провірити все - сказала плачучи мама
- - А вони звідки будуть знати , що ви поїхати до родичів ? - запитала я
- - Найсильніші маги все знають в них є багато людей які розповідают все і вони все перевіряють тому що інакше вони наречену пропустять - сказала мама
- - Адрія швидше збери їй речі і все потрібне і поспішимо переправити її - сказав батько
- - Ми ж їх не попередили - сказала мама
- - Нічого їм не станеться - Відповів батько
- Ми зібрали речі за хвилин 15 . Батько переніс мене і маму в незнайому кімнату вона була маленька але затишна .
- - Чому батько не з нами ? - запитала я
- - Він залишився щоб гості нічого не запідозрили -відповіла мама
- Ми з мамою пішли по коридорі і пішли в найбільшу кімнату
- - Доброго дня ! - сказала мама
- - Доброго ми вас чекали нам ваш чоловік сказав що ви прибудете і залишивши нам на трохи вашу родичку .
- - Так ви праві я хочу свою племіницю залишити вам тому , що у нас маги найсильніші зупинилися і не хочу щоб вони себе погано почували біля Агнії
- - Агнія ? А це хіба не те ім'я яким ви хотіли свою дочку назвати ?- запитав чоловік
- - Так вони її назвали Агнія але вона молодша на 2 роки їй 16 років .
- - Ну добре ходімо я проведу вас до кімнати Адрії
- - Ходімо -сказала мама
- Мені показали кімнату і мама повернулася назад додому мене залишила саму у кімнаті і до мене прибігла дівчина років 17
- - Привіт !
- -Привіт !
- -Я тобі не заважаю ?- запитала вона
- - Ні - відповіла я
- - В нас в будинку говорять що ти дочка Адрії та Арні але тебе приховують ти народилася після їхньої першої дочки і тебе навіть назвали так само це правда ?-запитала вона мене
- - Ні я племіниця Адрії - відповіла спокійним голосом я
- - Ой я так на тебе налетіла іщей забула представитися . Мене звати Елізабет .
- - Мене звати Агнія
- - А давай зіграємо гру кожний щось про себе розповідає - сказала вона
- - Давай - відповіла я
- - Так значить починаю я . Мені 17 скоро були 18
- -Мені 16 - розповіла про себе те що сказала про мене Адрія
- - Ой знаєш я про тебе все , що потрібно знаю і ти про мене знаєш -сказала Елізабет
- - Ти щось хочеш спитати ? - запитала я
- - Так . Говорять , що ти бачила який наслідник клану у своєї тітки ти можеш розказати який він красивий чи ні ?- запитала мене Елізабет
- - А тобі навіщо знати наскільки я знаю для найсильніші магів потрібно вибирати дівчат з їхнього роду
- - Так але я думаю , що якщо вони не найдуть ближчим часом дівчину то їм прийдеться порушити закон . Тому я і питаю і ще мені скоро 18 .
- - Вибачай але я на нього не задивлялася - відповіла я Елізабет правду тому що я так переживала що мене почують шукачі що навіть не дивилася ні на кого
- -Не хочеш не кажи . - Сказала вона і вийшла з кімнати.
- Після того як вона вийшла я почала дивитися у вікно так була труба через яку було видно дуже чарівний сад і велетенський замок який був дуже красивий біля нього ріс кущ троянд темно - червоні і ці троянди росли по замку це було дивовижно .
- Не встигла я налюбуватися як до мене в кімнату постукали .
- - Заходьте - крикнула я
- - Пані Адрія вам лист від вашої тітки
- - Покладіть на столик - сказала це з зневагою . Хотіла щоб всі подумала , ми з моєю "тіткою"
- В поганих стосунках . Але тільки закрилися двері я побігла відкривати листа