Історія третя: Не родись вродливою, а родись кмітливою

  Чи помічали ви в житті таку цікаву річ: людина зовні наче і дуже далека від світових канонів і стандартів красоти, а в неї мільйон прихильників, її засипають компліментами та подарунками, або просто оточують увагою та турботою з усіх боків?

  Особисто я називаю це «ефектом Брюса Вілліса».  Це означає, що навіть з достатньо посередньою зовнішністю, як-то голомозий чоловік середніх років, може бути настільки привабливим, що стає майже узагальненим всеосяжним ім’ям. Я гадаю, що така харизма притаманна гармонійній особистості, яка повністю себе приймає: і внутрішньо, і зовні. За життя кожному зустрічалися подібні приклади, коли з першого погляду зауважуєш, що він чи вона – нічого особливого. А згодом вважаєш цю людину найспокусливішою та найчарівнішою у світі. І судячи з реакції оточуючих – не ти один вже ледве не закоханий та причарований невідомо чим.

  Гармонія з собою та особлива родзинка роблять зі звичайних представників людства справжніх богів і богинь краси та кохання.

  Але буває і так, що нема ніякого прихованого шарму. Та і зовнішність далека від бажаних 90-60-90 у жінок, чи фігури грецького Аполлону у чоловіків. Саме так можна було охарактеризувати Ларису, якби не одне «але».

  Вона була одружена з гарним високим парубком, якому зовні до пари більше б підходила якась відома модель чи кіноактриса. І це ще не все. Дівчину не можна було б навіть образити словами «ординарна» та «невиразна». Навпаки, якщо вже розповідати відверто та без прикрас, щоби краще передати суть історії, скажу, що стосовно неї ці слова були виразними компліментами.

  Так от чоловік її страждав від ревнощів, як несамовитий. Хоча здоровий глузд мав би йому дати підказку, що на цей «скарб» ще треба пошукати ласих та бажаючих. І шукати доведеться чимало часу, і нема гарантій, що ця операція пройде стовідсотково з успіхом. Так ні! Він не ризикував відпускати дорогоцінну дружину одну. Всюди її супроводжував, і, бідолашний, душі в неї не чув.

  Жила ця дивна парочка в місцині, де був майже самий приватний сектор, виключно двох дев’ятиповерхівок. Шахтарське поселення, майже як село всередині міста. Тому, звісно, кожен знав один одного, бо всі є сусідами, родичами, кумами або співробітниками. І цього хлопака також добре знали. Принаймні настільки, щоби не робити облудних висновків, що він є неадекватним патологічним ревнивцем. Це був звичайний хлопець, але закоханий до нестями.

   Чи то його навмисно зробили нетямущим?

  І мова йдеться зовсім не про чаклування та приворотне зілля, яке треба настоювати аж до дев’ятнадцятого дню за місячним календарем. Витримувати на сльозах немовлят та жаб’ячих хвостиках разом зі цвітом папороті, який у повню зірвала незаймана дівчина з чорними косами та блакитними очима. А потім стара відьма чи ворожка у чотирнадцятому коліні буде чаклувати над цією магічною рідиною і крапне туди крові з четвертого пальцю та присипле насінням рожевого соняшника, яке було зібране у переступний рік. І під час обряду говоритиме несамовитим голосом діюче закляття: як Місяць бігає за Сонцям в примарній надії злапати, так Сашко бігатиме за Ларисою і буде її кохати.

  Мова не про це, як би загадково, таємничо та водночас романтично це не здавалося. А річ у тому, що розумна жінка вміє віртуозно та майстерно зіграти на більш діючих засобах та правильно розіграти козир. А саме примітивні чоловічі інстинкти, а точніше почуття власності.

  Майже жоден чолов’яга не стане миритися, коли хтось претендує на його самицю. Ну як то так?! Треба захистити, відвоювати та провчити нахабу, щоби ніхто більш не зазіхався на його коштовність. І вміло розіграти цю карту може насправді мудра жінка.

  Коли ця пара кудись прямувала, майже кожен перехожий парубок обертався на Ларису. Уявіть, що відчуває законний чоловік такої красуні, коли навіть поруч з коханим їй не дають спокою. Що ж буде на одинці?!

  Дорогою поруч зі своєю другою половинкою сердяга тільки й помічав погляди нишком від потенційних конкурентів. Вони тихенько скошували очі на «красуню», або ж відверто витріщалися. І майже кожен другий обертався на неї. Бідолашний чоловік міг тільки скрежетати зубами та міцніше стискати долоню своєї всіма бажаної жінки. І подумки тішився, що все ж вона залишається з ним.

  А її секрет потім все ж з’ясувався, бо то було наче село всередині міста, де всі один одного знають.

  Дівчина ясно усвідомлюючи свою вдачу та крихке становище, не робила нічого особливого окрім веселощів. Дорогою, як тільки вона бачила, що представник протилежної статі дивиться на неї, вона робила якусь витівку-пустування. То підморгне комусь, то язика покаже чи скорчить неуявну пику. І звісно перша реакція людини від такої несподіванки, коли доросла жінка кривляється наче мавпеня, розгубитися на мить, озирнутися – чи не здалося. А нещасний «Отелло» тим часом скаженів від цих зухвалих самців, що шаленіли від його обраної.

  А коли ти щось боїшся втратити, то цінуєш це та плекаєш, захищаєш та оберігаєш, то закохуєшся з кожним днем все більше, бо тобі ж так поталанило в житті!

  Ось така несподівана мудрість приховувалася за невиразною зовнішністю, та вила з красеня мотузки. Бо найпривабливіша частина жінки то є мозок. Головне – вправно ним користуватися!